Улюблена резиденція короля Яна ІІІ Собєського – замок, який витримав численні битви і напади ворогів, але не вистояв під натиском часу та байдужості. Ще у 2016 році активісти, які докладали максимум зусиль до порятунку замку попереджали, що споруда тримається лише на одній колоні, яка вкрита павутиною тріщин.
Унікальна пам'ятка архітектури національного значення XVI - XVII ст. замок-палац в смт. Поморяни Золочівського району Львівської області перебуває на балансі департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА.
Активісти з 2010 року почали бити на сполох і попереджали, що кожна наступна зима може стати для замку фатальною. Однак, королівська резиденція трималася і пережила зиму 2018 року. Вчора, 12 квітня 2018 року, наприкінці дня відбувся обвал стіни від двору східного крила Поморянського замку.
На сторінці спільноти Pomoriany Castle/ Поморянський замок активісти повідомили, що ще вчора ініціативна група була на території замку і могла також опинитися під завалами палацу.
«Найжахливіше, що сьогодні члени нашої команди виїжджали на огляд парку довкола Поморянського замку і гуляли попід стінами замку, і покинули територію біля 16.00... на той момент стіна ще стояла...
Можемо хіба сказати, що на це очікували ще від різдвяних свят і що це мало рано чи пізно трапитися. Слава Богу, що без людських жертв», - сказано у повідомленні.
Ще минулого року заявляли, що замок-палац перебуває в гостро аварійному стані і є висока динаміка погіршення технічного стану будівлі.
«Понад 2 роки ведеться активна діяльність у намаганнях зберегти будівлю, проте розмір наявного фінансування та темпи робіт недостатні для забезпечення збереженості будівлі та навіть фіксації існуючого стану», - сказано у повідомленні.
Учасники Ініціативної групи з відродження Поморянського замку ГО «Україна Європа Світ» та небайдужа громадськість спільно, ще в липні – серпні, розробили макет, зібрали благодійні кошти, організували виготовлення на ліцензованому підприємстві ТзОВ «Дорожні знаки» та доставку в смт. Поморяни дорожнього інформаційного знаку із вказанням напрямку «Поморянський замок - палац XVI - XVII ст.» для встановлення його на трасі Н-02 Львів - Тернопіль.
Тут варто нагадати, як повідомляло Гал-інфо, у жовтні 2017 року Львівська обласна рада виділила на проведення першочергових аварійно-відновлюваних робіт пам’ятки архітектури національного значення лише 100 000 грн (шляхом передачі коштів із загального фонду до бюджету розвитку спеціального фонду).
Наприкінці жовтня в Поморянському замку почалися роботи з ліквідації аварійного стану пам’ятки. Зокрема встановили опорні конструкції, які мали підтримувати стіни фасаду.
У березні цього року комісія з питань культури Львівської обласної ради погодила виділення ще 500 тис. грн на позачергові роботи для стабілізації цієї стіни.
У 2016 році науковці та архітектори при дослідженні Поморянського замку виявили на стінах фрагменти кольорових орнаментів, які датуються кінцем XVI – початком XVII століття. Як зазначили науковці, це була друга така знахідка у Центрально-Східній Європі.
Повільна смерть: Поморянському палацу залишилося кілька місяців
Активісти зазначають, що падіння стіни замку сюрпризом не стало. Початок відшарування фрагменту стіни на цій ділянці був зафіксований ще взимку 15 січня 2018 року.
«Департамент архітектури бив на сполох - на об'єкт виїжджало кілька експертних груп, та було прийнято рішення влаштування додаткових стабілізаційних конструкцій в даному місці з плановим демонтажем кладки стіни «до живого» та наступним поступовим відтворенням втраченої стіни.
Обов'язковими в списку були роботи з водовідвення. Були оперативно розроблені відповідні корекції до проектної документації. Якраз 12 квітня підрядник планував відновити роботи, і дана ділянка була пріоритетною в списку», - сказано у повідомленні.
Активісти запевняють, що замок ще можна врятувати, якщо виділити гідне фінансування для порятунку пам’ятки. Як свідчить історія, переконані активісти, і не з таких руїн піднімався в різні часи Поморянський замок.
Довідка мистецтвознавця Анни Коржевої:
Сьогодні назву “Поморяни” варто було б пов’язувати не з природними ставами в долині річки Золота Липа, а з дієсловом “помирати”. Підтвердженням цього є напівзруйнований занедбаний замок, колись могутня фортеця та мальовнича резиденція, а сьогодні ― руїна, забута Богом і людьми.
Автор “Поморянської хроніки” Броніслав Заморський початки поселення датує серединою XIV ст. і пов’язує з власником Миколою Свинкою, який 1340 року звів тут дерев’яну фортецю та назвав її “Кораб” (від “корабель”). У XV ст. Поморяни належали родині Кердеїв, і саме в цей час король Казимир IV Ягеллончик надав привілей поселенню на статус міста. Під кінець XV ст. воно перейшло у власність родини Сенінських, нащадок яких подільський воєвода Ян орієнтовно 1550 року звів на місці старого дерев’яного укріплення нове, муроване. Замок був збудований на штучному насипі, мав чотирикутну форму з чотирма вежами відповідно. На головній осі була брамна вежа, що вела на внутрішній дитинець. По периметру замок був оточений валом і ровом. І дерев’яна фортеця, і пізніше збудований мурований замок зазнавали численних руйнівних татарських нападів.
Близько 1620 року маєток викупив Якуб Собєський, який відбудував фортифікації міста й замку та удосконалив його озброєння. Під час обох походів Богдана Хмельницького на Львів (1648 р. і 1655 р.) Поморянський замок був одним із небагатьох в окрузі, що витримав облоги. Ян Собєський, син Якуба отримав замок у спадок і до кінця життя опікувався ним, часто буваючи тут на полюваннях. Продовжуючи справу батька, він зміцнив укріплення замку. Після здобуття перемоги над турками під Хотином 1674 року Ян ІІІ Собєський урочисто в’їхав до Поморян. У замку він залишив кілька гармат, здобутих у битві. З однієї вилили дзвін, що і сьогодні є окрасою дзвіниці поморянського костелу Св. Трійці (пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 429 у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України).
Наступного року турки практично вщент знищили замок, однак король Речі Посполитої уже за кілька років відбудував улюблену резиденцію, фортифікувавши її за новочасною голландською системою. Завдяки цьому ще вісім татарських облог замок витримав успішно. Найбільша з них 1694 року героїчно закінчилася біля Годова, де польсько-українські загони у кількості до 400 осіб під командуванням Костянтина Загоровського дали відсіч 40000 татар. Через два роки король помер і відтоді розпочався повільний занепад замку. Варто згадати, що, здобувши перемогу під Віднем 1683 року, Ян ІІІ Собєський подарував два орнати (ризи), пошиті з турецьких прапорів, костелу Св. Трійці, де вони зберігалися до Другої світової війни.
Сини Яна ІІІ Собєського недостатньо опікувалися резиденцією батька. Невдовзі місто відійшло Радзивілам, які взагалі забули про замок. Під кінець XVIII ст. він був уже в руїнах, втративши вигляд фортеці. Усе змінилося, коли місто й навколишні села перейшли у власність Прушинських. Станіслав Прушинський розпочав реконструкцію замку, яку продовжив його син Еразм, відбудувавши два крила ─ південне та східне ─ та розібравши північне й західне. З будівельного матеріалу розібраних корпусів у середині ХІХ ст. неподалік костелу Св. Трійці звели неоготичну ратушу з вежами. Відбудову замку завершив Юзеф Прушинський, син Еразма. Він відновив інтер’єри, вкрив дах замку бляхою, заклав парк і теплиці. Саме Юзеф зібрав у відновленому замку чудову бібліотеку, величезну колекцію картин старих майстрів, рисунків, зібрання підписів і печаток польських королів та величезну нумізматичну колекцію з давньогрецькими й давньоримськими раритетами.
З невідомих причин 1876 року Юзеф Прушинський продав Поморянський замок Станіславові Потоцькому, онук якого Єжи, хоч і рідко навідувався до Поморян через дипломатичну службу, та все ж підтримував резиденцію у зразковому стані, регулярно відсилав до неї нові меблі та твори мистецтва. Колекції замку були розграбовані під час Першої та Другої світових воєн. Дещо з картин і книжок опинилося у львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, дещо “розійшлося” по тернопільських музеях, проте більшість експонатів все ж вивезли за кордон.
Після Другої світової війни в замку розмістили школу, потім районну адміністрацію, оскільки Поморяни до 1965 року були районним центром. 9 березня 1974 року з невідомих причин у замку зайнялася пожежа. Після цього замок знову залишився на розсуд невблаганної долі, хоча 1978 року його ремонтували. Далі на Поморянський замок чекали чергові руйнування й тривале забуття.
До наших днів залишилося те, що свого часу врятували Прушинські ─ два крила: найстаріше східне з круглою вежею і шатровим дахом та південне з галереєю, схожою на таку ж у Вавельському замку у Кракові. З північно-східного боку замку розташована одноповерхова господарська споруда.
Поморянський замок ─ пам’ятка архітектури національного значення (охоронний номер 427 у Державному реєстрі нерухомих пам’яток України) сьогодні перебуває в жалюгідному стані й потребує нашої нагальної допомоги!
