25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори, під час яких обиратимуть депутатів місцевих рад різних рівнів, в тому числі і мерів. Вибори мера в Луцьку повинні були б відбутися ще у 2017 році після смерті мера Миколи Романюка.
Але Верховна Рада вибори так і не призначила. Ця подія стала переломною в роботі Луцькради, що вплинуло на зміну розстановки політичних сил.
Група впливу Палиці в Луцькраді
В 2015 році до Луцькради зайшло найбільше депутатів від УКРОПу, яким на Волині неофіційно керував Ігор Палиця.
А в березні 2017 року до команди Палиці в міськраді неформально приєдналися двоє радикалів та двоє представників “Солідарності”, утворивши більшість.
Після смерті мера Луцька Миколи Романюка, УКРОП з командою усунув з посади секретаря міськради депутатку від “Самопомочі” Юлію Вусенко. Спочатку секретарем став депутат Луцькради від УКРОПу Ігор Поліщук , а згодом – представник “Батьківщини” Григорій Пустовіт, що працює в тандемі з людьми Палиці. Верховна Рада, де була коаліційна більшість БПП і “Народного фронту”, зволікала всі ці роки з призначенням виборів в Луцьку, чим порушувала закон.
Тепер УКРОП став основою партії «За майбутнє», яку очолив Палиця. Офіційного представлення партії в Луцьку, як, наприклад, в Івано-Франківську чи інших містах, не відбулося.
До тієї ж команди неформально входить місцева “Батьківщина”, хоча на вибори буде йти окремо.
У групі впливу друга Коломойського можуть опинитися і “Слуги народу”.
Та ситуація сьогодні не настільки очевидна, як, наприклад, під час парламентських виборів. Палиця публічно критикує владу, в той час коли минулого року всіляко підтримував Зеленського і його команду.
Передвиборчі кампанії кандидатів в народні депутати від “Слуги народу” на чотирьох округах Волині були неактивними. Завдяки бренду партії їм вдалося зайняти другі місця. Наприклад, в Луцьку кандидат від “слуг” програв Палиці в 10 % голосів. Тоді обласний центр ряснів бордами благодійного фонду “Тільки разом” Ігоря Палиці, в той час як передвиборча кампанія кандидата від “слуг” була майже непомітною.
За інформацією руху Чесно, переможець витратив на передвиборчу кампанію 2 млн грн. Очевидно, що якби команда президента Зеленського теж залучила більше ресурсів, в їх кандидата були б всі шанси стати нардепом від Луцька. Вся ця історія виглядала як поступки на користь Палиці. З п`яти округів на Волині на чотирьох пройшли Ігор Палиця та наближені до нього кандидати, які вже стали нардепами не вперше.
Для України це унікальна ситуація, бо загалом у країні у 199-ти округах до Верховної Ради нового скликання пройшли лише 40 чинних народних депутатів.
“Солідарність” , “Свобода”, “Народний контроль” і “Самопоміч” в опозиції
В Луцькій міській раді працює чотири опозиційних фракції: “Самопоміч”, “Солідарність”, “Громадський рух “Народний контроль” та ВО “Свобода”. Оскільки УКРОП має більшість,то робота опозиціонерів часто є номінальною. Крім того, деякі депутати, які ще в раді перебувають у фракціях політсил,від яких балотувались, офіційно вже приєдналися до інших проєктів, як, наприклад, депутат Андрій Покровський із фракції “Солідарність”. Він йде на вибори з власною політичною силою.
Місцева “Солідарність” намагається реанімувати партію: змінює голів осередків, активно піариться та оголосила про початок передвиборчої компанії на своїй сторінці у Фейсбуці. Наскільки їй це вдасться, залежить від ресурсів.
Під час виборів до парламенту в команді заявляли, що не мають коштів на розміщення білбордів. А у 2015-му році УКРОП звинувачував “Солідарність” в тому, що їх, мовляв, фінансує фінансово-промислова група “Континіум” (належить Степану Івахіву). Тепер же народний депутат приєднався до команди Палиці.
Історія про припинення конфронтації між Палицею та Івахівим розпочалася напередодні парламентських виборів. Саме на окрузі Івахіва не було гідного опонента з команди Палиці.
ВО “Свобода” зберігала свою опозиційність до УКРОПУ в раді з 2017 року. Партія має чітко розбудовану структуру та правила і активно працює на округах.
“Громадський рух “Народний контроль” вперше зайшов до ради в 2015 році. І хоч депутати в раді проявляли активність, але цього недостатньо, щоб балотуватися знову.
Чи буде йти “Народний контроль” на місцеві вибори, залежить від ресурсів. Та, швидше за все, її лідер Павло Данильчук може балотуватися від іншої політсили.
Як і лідерка “Самопомочі” Юлія Вусенко, яка з 2017 року судилася за поновлення на посаді секретаря. Нещодавно вона була присутня під час з`їзду партії мерів “Пропозиція”.
Хто з депутатів долучиться до нових сил?
Про свої плани на місцеві вибори 2020 оголосила команда депутата Луцькради Андрія Покровського. Місцевий політичний проєкт “Громадянський рух “Свідомі”, публічно набирає людей в команду. Про те, що лідер партії має мерські амбіції, було відомо ще в 2017 році після смерті Романюка.
Маючи фінансовий ресурс та певну впізнаваність в Луцьку, в “Солідарності” його розглядали як потенційного кандидата, який може створити конкуренцію ймовірному кандидату від УКРОПу Ігореві Поліщуку.
Але, будучи в Луцькраді формально у фракції “Солідарність”, депутат активно працював над брендом “Свідомих” та розширював свій вплив, не прив`язуючись до команди Порошенка. До його команди приєдналися депутатка від “Самопомочі” Алла Надточій та позафракційний депутат Микола Яручик.
Офіційно заявили про плани балотуватися в Луцьку партія “Голос”, громадський діяч Віктор Грисюк, який поведе команду до Луцькради, але поки що невідомо під брендом якої партії. Також активно піариться ГО “Розвиток мікрорайонів міста” та керівник Заборольської громади (ред - знаходиться поблизу Луцька) Валерій Боярський, який ймовірно претендуватиме на мерське крісло.
Місцеві вибори відрізняються тим від парламентських, що результати можуть бути абсолютно неочікуваними. Запит на нові обличчя очевидний, про що й свідчать результати парламентських. Та головне, щоб це не були нові, замасковані під старі. І в Луцьку, як і в інших містах, перемогли ті команди, які якісно відрізняються від тих, що вже є в українській політиці.
Аріна Крапка, для Гал-інфо
