18 травня 1944 року кримські татари були депортовані радянською владою зі своєї батьківщини - Криму. На збори їм давали 15 хвилин і вивозили цілими сім’ями до Середньої Азії, Сибіру та Уралу. В перші два роки депортації загинула половина кримськотатарського народу. 80% депортованих – це жінки та діти. Поки їхні чоловіки були на фронті влада цинічно позбавила їх рідної домівки. Про це сьогодні, 18 травня, під час прес-конференції у Львові до 72-ї річниці депортації кримськотатарського народу розповів співзасновник громадської організації “Крим SOS” та Кримського дому у Львові Алім Алієв.
Він нагадав, що лише у 1989 році кримськотатарському народу дозволили повернутися додому – в Крим, а перший мирний спротив за повернення очолив Мустафа Джемілєв.
"Сьогодні кримськотатарський народ знову опинився під ударом. Через окупацію Криму Росією є загроза культурній ідентичності. Ось вже два роки, з 2014 року, тривають масові репресії проти кримських татар. Обшуки в будинках під надуманими приводами, заборона масових заходів, арешти, зникнення і вбивства людей – це результат окупації Криму», - наголосив Алім Алієв.
Він нагадав, що загалом через окупацію Криму на материкову Україну виїхало 35 тис. осіб і з них 20 тис. – це кримські татари.
«Заборона діяльності Меджлісу – це брутальний крок зі сторони Росії, яка робить усе, щоб кримські татари виїжджали з Криму. Саме цього сьогодні намагається досягти окупаційна влада. Тому ми постійно повторюємо, якщо вам нічого не загрожує в Криму, то треба залишатися там, бо це батьківщина кримських татар», - сказав Алієв.
Як зазначив завідувач відділом забезпечення діяльності уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Юсуф Куркчі, 18 травня 1944 року випробування для кримськотатарського народу не закінчилися однією лише депортацією.
«Наш народ у місцях висилки проживав у спецпоселеннях із комендатурою, де потрібно було постійно відмічатись. Ці спецпоселення неможливо було покинути, щоб, наприклад, відвідати родину. Були обмеження не лише щодо пересування, але й щодо освіти та медобслуговування», - сказав він.
За словами Юсуфа Куркчі, ця дата для кримськотатарського народу знакова: «Це не лише вшанування пам’яті загиблих, але ще й пошана до тих, хто вижив і створив умови для повернення нашого народу на батьківщину. На жаль, і зараз разом із сумними подіями 2014 року окупація Криму для кримських татар перетворилася на жах переслідування і репресій», - зазначив Юсуф Куркчі.
Співзасновник Кримського дому у Львові Халіл Халілов нагадав, що радянська влада після депортації кримців зробила все можливе, щоб знищити сліди їхнього перебування в Криму.
«За час депортації кримські татари втратили значний пласт культури. Оскільки їх виселяли в місця непристосовані для життя, їм потрібно було думати про виживання. В цей час в Криму знищували школи, бібліотеки, закривали мечеті. В будинки кримських татар заселяли переселенців з Росії – Брянської та Тамбовської областей. Радянська влада вивезла кілька мільйонів експонатів у музеї Росії. Знищували навіть цвинтарі і розбивали надгробні плити. Сьогодні в Криму все це повторюється. Окупаційна влада намагається витіснити з Криму кримських татар. Зараз там відбувається заміщення переселенцями з Росії та Донбасу», - сказав він.
Учасники прес-конференції наголосили на тому, щоб про Крим слід пам’ятати завжди, і питання повернення Україні Криму є дуже важливим, адже на окупованій території цього дуже і дуже чекають.
