Серед республік колишнього СРСР журналісти України заробляють, якщо вірити статистиці, більш-менш пристойно, а країна вже не виокремлюється у світовій статистиці як держава із найнижчою оплатою праці працівників ЗМІ.
Якщо зарплати журналістів у Казахстані та РФ у 2016 році становили в середньому $900 США, то в Україні журналісти заробляли значно менше. Крім того, різниця в оплаті праці за аналогічну роботу журналістів і журналісток у Казахстані та РФ у 2016 році становила орієнтовно 9%, а в Україні – 33%.
У звіті Міжнародної федерації журналістів сказано, що гендерний розрив в оплаті праці журналістів збільшується з віком. Найбільшу дискримінацію в Україні зазнають жінки у віковій групі від 45 до 65 років. При цьому в країнах колишнього СРСР, як також і в Україні, понад 60% журналістів задоволені своєю роботою, однак зарплата влаштовує тільки 19% працівників ЗМІ.
У країнах Євросоюзу журналістки за виконання аналогічних професійних обов'язків заробляють на 17% менше, ніж журналісти, а в країнах Південної Америки ця різниця становить всього 4%. Основна вікова група журналісток у країнах Південної Америки, яка потрапляє у вікову дискримінацію, – жінки від 30 до 45 років. Цей соціальний фактор пояснюється обставинами, що їм доводиться приділяти увагу не тільки роботі, а й догляду за дітьми. У країнах Європейського союзу і Південній Америці понад 50% фахівців ЗМІ задоволені своєю роботою, 27% – своєю заробітною платнею.
Мінді Ран, очільниця гендерної ради IFJ (The International Federation of Journalists), зазначила, що журналістки потребують більшого захисту при аналогічній роботі, яку виконують чоловіки. Окрім того, над журналістками, які працюють у «гарячих точках» планети, тяжіє більший ризик зазнати переслідувань, залякувань, викрадень і зґвалтувань, а заробляють вони менше колег-чоловіків. При цьому Мінді Ран не пояснила, навіщо жінка, знаючи про небезпеки і загрози у «гарячих точках», їде туди працювати. А іноді, що дивніше вдвічі, деякі журналістки, залишивши дітей на догляд чоловіків, родини чи знайомих, створюють для них ризик стати напівсиротами або і сиротами.
Під час засідання 28 грудня 2016 року Кабінет Міністрів схвалив постанову «Про умови оплати праці журналістів державних і комунальних засобів масової інформації». У документі, зокрема, затверджено «Перелік посад журналістів державних і комунальних засобів масової інформації», які прирівнюються до посад керівних працівників, спеціалістів апарату відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Кабмін також затвердив «Порядок обчислення стажу роботи» для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств. Крім того, у постанові передбачено для категорії державних і комунальних ЗМІ інші види надбавок, доплат, авторських гонорарів і премій відповідно колективного договору.
Як відомо, на сьогодні права, повноваження, економічні та організаційні засади державної підтримки журналістів визначає Закон України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». Однак у ньому не прописані економічні та організаційні засади державної підтримки для не державних і не комунальних ЗМІ, як теж і для незалежних журналістів.
Зазначимо, що у березні 2017 року розмір середньої зарплати встановив рекорд за всю історію України. Про це на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook повідомив Володимир Компанієць, економіст, який керує приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США. Він написав: «Середня зарплата в березні склала 6752 грн, це рекордний розмір за всю історію України. Вперше за багато років середня зарплата у березні вища середньої зарплати за грудень минулого року, коли масово виплачуються премії та надбавки». Такий приріст спричинив не державний сектор.
Від 1 травня в Україні зріс прожитковий мінімум для працездатних і непрацездатних осіб, отож зростуть і мінімальні пенсії для ряду категорій пенсіонерів. Водночас уряд запровадив для громадян погіршення – зменшив соціальні нормативи використання енергоносіїв для домогосподарств. Відповідно буде зменшено і розмір субсидій, що вплине на поглинання підвищених прожиткового мінімуму й пенсій. А ще, внаслідок відмови уряду від контролю за ціноутворенням, зростуть ціни і на товари настільки, що 84 гривні «покращень від Гройсмана» не вистачить незаможній верстві громадян України на товари першої необхідності – на харчі.
Можливо, керівник уряду й має добрі наміри, хоче практично реалізувати свої слова, сказані у Верховній Раді: «Я вам покажу, що таке управління державою». А проте, окрім намірів Володимира Гройсмана є ще і наміри численних представників торгівлі та виробників. Наприклад, ще тиждень тому шестилітровий бутель води «Карпатська джерельна» у торговій точці «Х» коштував 21 гривню, а сьогодні – 25 гривень. Які економічні потрясіння могли відбутись в Україні за цей короткий період, щоби продукт подорожчав відразу аж на 19%? І це при тому, що сам продукт, тобто воду, створив Вселенський Інтелект, а видобувач води і працівники торгової точки тільки солідарно доставляють її покупцям.
Ярослав ЛЕВКІВ
