Руйнування «четвертої стіни» як межі між глядачами та акторами все частіше можна спостерігати у сучасному театральному просторі.
Через інтерактивні проєкти, діалоги акторів з глядачами під час вистави та залученість аудиторії до дійства театр по-новому знайомить нас зі своїми ідеями. Сценічне мистецтво сьогодні стало унікальним процесом комунікації, який неможливо повторити вдруге.
«Горизонти Курбаса» - аудіально мистецький проєкт Львівського академічного театру імені Леся Курбаса, який є одним з прикладів комунікації з аудиторією через живу розмову, а не гру акторів на сцені. В рамках цього проєкту можна прослухати 12 епізодів документального аудіосеріалу про патрона театру, а також переглянути перформативні читання архівних матеріалів.
Зокрема, останню серію у форматі подкасту про цінність та актуальність життєтворчості Леся Курбаса опублікували 24 грудня 2023 року. Із попередніх епізодів можна дізнатися також більше про становлення патрона театру як режисера та засновника експериментального театру «Березіль» та його режисерські щоденники, ідеї та засади творення сценічного мистецтва та особисті практичні поради.
«Хто ж як не ми повинні були це зробити? Ми Театр імені Леся Курбаса! Насправді Лесь Курбас в театральному середовищі, не кажучи вже про те середовище простого глядача, є досить таємничою особою. Він скоріше постає як людина-міф, людина-легенда, а насправді це жива людина зі своїм шаленим доробком, зі своєю шаленою участю в історії українського театру», - розповідає Олег Цьона, директор Львівського академічного театру імені Леся Курбаса.
Актуалізувати сценічну діяльність Леся Курбаса, його теоретичні здобутки у формуванні експериментального театру та особисті методологічні основи акторської майстерності - одне із завдань проєкту та загалом діяльності львівського театру. Дослідження постаті відомого режисера та актора відкриває можливості до вивчення еволюції українського сценічного мистецтва, пошуки нових ідей у старому, відкриття унікальних підходів до сценографії та взаємодії акторів з глядачем.
Для традиційного театру характерним є виступ актора без цілеспрямованого діалогу з конкретним слухачем. Тобто він промовляє до «четвертої стіни», у відкритий простір зали.
Натомість бесіди акторів Театру імені Леся Курбаса з глядачами перед виставою або під час неї – один з прикладів руйнації «четвертої стіни» в театрі. «Ми граємо в конкретний простір, конкретні очі та конкретні посмішки. Чи навпаки – помічаємо неприйняття, закривання. Буває і таке, але завжди виходить діалог. Ми виходимо на сцену, починаємо щось грати і відчуваємо, як зал резонує: що він віддає чи не віддає, чи він вже зовсім з тобою, чи він ще насторожений», - пояснює Олег Цьона.
Безпосереднє спілкування акторів з аудиторією часто дивує глядачів, які вперше приходять до Театру імені Леся Курбаса. Вони стають співучасниками дійства, беруть участь у процесі творення мистецтва, його ідей. Перегляд вистави у класичному театрі, за межею сцени дозволяє людині переживати власні емоції через призму історій персонажів визначеного твору, проте у такому випадку – у чужому для нього часопросторі. Натомість безпосередня залученість глядача до постановки, до діалогу з акторами дозволяє йому без втечі від реальності рефлексувати власні емоції. Тут і зараз протягом вистави.
Олег Цьона зазначає, що співпраця з новим глядачем, який не звик до експериментального театру та діалогу з акторами, є відкриттям і для самих театралів. «Звична для нас аудиторія зараз розмилась, вона збільшилась… Ми як актори, учасники певної вистави, безпосередньо відчуваємо її. Наприклад, коли ти заходиш в зал і одразу бачиш, чи вже знайома тобі ця аудиторія, яка завжди рада тобі і з вдячністю приймає те, що ти робиш. А зараз ми часто потрапляємо у ситуації, коли люди приходять до нас, як у невідоме для них середовище», - розповідає директор театру.
Відкриттям для багатьох нових глядачів Театру імені Леся Курбаса є також особливе планування простору для вистав. Олег Цьона зазначає, що для кожної вистави їхня команда створює нові межі між акторами та глядачами. Сцена може бути серед аудиторії, залишатись у її центрі, залишатись в рамках кількох стін тощо. Часом це дивує, проте водночас заворожує.
Нагадаємо, що 29 листопада 2023 року у Львівському академічному театрі імені Леся Курбаса відбулась прем’єра вистави «Мольєр. Анатомія» за мотивами п’єси «Хворий, та й годі».
Підготувала Марічка Твардовська
