Хоча про боротьбу з корупцією в Україні нині не говорить тільки ледачий, за два з гаком роки після Революції гідності жоден великий високопосадовець не втратил свого неправедно нажитого багатства. Як слід чинити з майном сановних корупціонерів, показало днями судове відомство невеликого міста на Далекому Сході.
20 травня у міському суді Південно-Сахалінська, повідомили російські ЗМІ, завершився розгляд позову Генеральної прокуратури РФ про стягнення в дохід держави майна і грошей на загальну суму 1,1 млрд руб., які не задекларував екс-губернатор Сахалінської області Олександр Хорошавін.
Нагадаємо, колишній чиновник зараз знаходиться в Москві під арештом у зв'язку зі слідством у справі про отримання хабарів.
Як пише московське видання «Комерсант», про те, чого він позбувся, Хорошавин дізнався з випуску теленовин в камері слідчого ізолятора. В процесі, який проходив в Південно-Сахалінську, він брав участь у відео-конференц-зв'язку зі столиці. Вже на завершальному етапі слухань, втомившись від нескінченних реплік і гучних висловлювань екс-глави Сахаліну, суддя видалив його з процесу за неповагу до суду. Епатажна поведінка не допомогла підозрюваному, як і напористі дії його адвокатів. Останні вказували на різні нестиковки в матеріалах справи. Наприклад, годинники одній і тій же марки значаться в них кілька разів з різною ціною. На одній сторінці вони коштують 70 тисяч доларів, на іншій - 35 тисяч. І так по декільком десяткам найменувань.
Характерно, що суддя такого роду «дрібниці» не взяв до уваги. Судове рішення засноване на законі РФ «Про контроль за відповідністю витрат осіб, що заміщають державні посади, інших осіб їх доходам». В порушення вимог даного закону колишній господар регіону не вказав у податковій декларації значну частину свого майна і намагався приховати його від відповідного контролю, переписуючи на родичів. У зв'язку з цим співвідповідачами за позовом, що подала прокуратура, стали дружина і син Хорошавина.
Даний судовий добре процес показав, що боротьба з казнокрадством і корупцією - цілком реальна справа, якщо на те є політична воля. Органи прокуратури в цьому випадку виходили з самої нехитрої «арифметики»: за 8 років загальні доходи сім'ї екс-губернатора склали близько 55 млн рублів, а майна вона за ці роки набула на мільярд з гаком. Звідки взялися надлишки? Довести неправедність отриманих доходів для слідчих працівників, яких ніхто не тримав за руки, було «справою техніки».
В результаті в дохід держави звернені чотири квартири в Москві загальною площею 596 кв. м., шість машино-місць, особняк в Підмосков'ї площею понад 900 кв. м., чотири земельні ділянки в престижних місцях поблизу столиці, автомобілі Bentley, Mercedes і Lexus, 195 колекційних годинників від відомих виробників і інші ексклюзивні ювелірні вироби, а також 280 млн руб., $ 6 млн, €727 тис., £217 тис. і 388 тис. швейцарських франків.
Повідомляється, що захист родичів Хорошавина збирається оскаржити рішення міськсуду в суді Сахалінської області. За версією адвокатів, у суду не було підстав для задоволення позову, а сама справа створило небезпечний прецедент. Пов'язано це з тим, що Хорошавин до моменту пред'явлення до нього претензій з боку прокуратури вже півроку є не держслужбовцями, а пенсіонером. Закон же про перевірки і покарання колишніх чиновників за недекларування майна, згідно з приписом Кремля, наглядовому відомству ще тільки належить розробити до осені цього року, відзначають захисники.
Тим часом, за даними ЗМІ, використовувати досвід, отриманий в ході відчуження майна екс-губернатора Сахаліну, Генпрокуратура РФ має намір і в інших подібних справах. Якщо в минулому році було заявлено 11 позовів до порушників антикорупційного законодавства, то в цьому їх кількість може вимірюватися вже десятками. В умовах економічної кризи, що вразила Росію через західні санкції, для порятунку своєї влади кремлівському угрупованню на чолі з Путіним нічого не залишається, як почати «общипувати» тих, хто під час перебування на держпосади сколотив величезні статки. Природно, об'єктивним перевіркам і суду піддають лише тих, хто не входить в коло найближчого оточення «царя».
Які б не були причини подібних «наїздів» російської влади на маститих корупціонерів, цей досвід варто взяти на озброєння українським борцям з корупцією. Причому далеко ходити не треба. Наприклад, навколо Києва і ряду великих міст країни розташовуються селища, де є особняки, які нагадують палаци нуворишів. Найчастіше елітні маєтки вартістю не один мільйон доларів належать людям, які все свідоме життя працювали в бюджетній сфері і постійно скаржилися на низьку зарплату. Невідповідність доходів і витрат багатьох представників української політичної та владної «еліти» настільки очевидна, що питання про брак бюджетних коштів на соціальні потреби нерідко звучить, як знущання над народом. Так буде тривати до тих пір, поки в законодавстві України не з'являться норми, за якими антикорупційні структури зможуть на повних законних підставах перевіряти відповідність доходів чиновників їхнім витратам.
Олександр Косвінцев.
