Слухай онлайн
Культура

Українські фотохудожники у Парижі: ринок мистецької фотографії Paris Photo та виставка «Great Shots 1865-2021»

Great Shots афіша виставки
Great Shots афіша виставки
1/3

З 1997 року в столиці Франції кожної осені відбувається один з найбільших у світі мистецьких фото-ринків Paris Photo. Цього року паралельно з цим заходом на найстарішій площі Парижа художня галерея The Meloy Art та «Мистецьке коло Зої» провели виставку «Great Shots 1865-2021».

Paris Photo та українці

Саме у Парижі було винайдено фотографію, і саме тут вона перетворилася із банального знаряддя оптиків на витвір мистецтва. А мистецький фоторинок Paris Photo неабияк сприяв перетворенню арт-фото на прибутковий бізнес.

Ринок має надзвичайно різноманітну фестивальну програму – презентацію фотокниг, галерей, молодих фотохудожників та видатних зірок, лекції дослідників, критиків та публічні дискусії. Однак це – перш за все широкомасштабна бізнес-подія фотоіндустрії: саме тут укладаються угоди, продаються і купуються витвори мистецтва, сюди з’їжджаються колекціонери з усього світу, тут можна побачити багатьох всесвітньо відомих фотографів та зірок індустрії моди.

Фотографу потрапити на Paris Photo не так вже й легко – стенд коштує нечуваних грошей. Відтак галереї намагаються виставляти або добре відомих авторів минулого, або ж не менш відомих сучасників. Маловідомих фотохудожників на Paris Photo у більшості випадків можна побачити тоді, коли фото зроблено у ХІХ сторіччі, і більшість тих фото супроводжує позначка «автор-анонім».

Цього року на Paris Photo з 11 по 14 листопада взяли участь 149 галерей, тут відбувалися 177 виставок.

Фотографів з України на виставці було дуже мало – насамперед через ціну стенду. Найактивнішою присутністю відзначається Харківська школа фотографії.

Традиційно вже не один рік у ринку бере участь класик сучасного арт-фото Борис Михайлов, котрий живе на два міста – Берлін і Харків. Експозицію його робіт організовує французька галерея Suzanne Tarasieve

Galerie nomade Alexandra De Viveiros виставила проект «Втеча Тимошенко» групи «Шило» (Сергій Лебединський та Владислав Краснощок). Сергій – не тільки арт-фотограф, а й директор приватного "Музею Харківської Школи Фотографії" (MOKSOP), наразі він живе переважно в Німеччині. Владислав живе у Харкові, крім того, що займається мистецькою фотографією, він – ще й практикуючий щелепно-лицьовий хірург.

Також MOKSOP взяв участь у ярмарку видавців фотокниг Polycopies: разом з партнерами з RedZet Editions Publishing вони провели поп-ап стіл, на якому можна було придбати фотокниги «Kochetov» Віктора та Сергія Кочетових, «Шварценеггер – мій кумир» Сергія Мельниченка та «Лілії» Олександра Чекменьова, а також новинку від Ігора Чекачкова – «NA4JOPM8».

Наймолодша українська учасниця Paris Photo – Вікторія Підуст, вона поєднує фото з цифровими технологіями. Її роботи – це не скільки відображення вже існуючої реальності, скільки створення реальності нової, нібито випадкової – з деформації звичних нам матеріалів і форм. Художниця і фотографиня з Нікополя, вона поїхала вчитися у вищій школі мистецтв у Берліні, і наразі живе переважно там. Роботи фотохудожниці на Paris Photo виставляла Gallery Judith Andreae.

Sulfur Springs. Буртинський. Фото з ФБ Nicholas Metivier Gallery
Sulfur Springs. Буртинський. Фото з ФБ Nicholas Metivier Gallery
Victoria Pidust, Paris Photo, фото з ФБ Gallery Judith Andreae
Victoria Pidust, Paris Photo, фото з ФБ Gallery Judith Andreae
Борис Михайлов з дружиною - та Зоя Скоропаденко, Paris Photo
Борис Михайлов з дружиною - та Зоя Скоропаденко, Paris Photo
1/3

Окрім того, у ринку також бере участь канадський фотохудожник з українським корінням – Едвард Буртинський. Його мама народилася в Київській області, а батько – на Західній Україні, у Прикарпатті. Війна закинула обох у Канаду. Саме батько став першим вчителем фотографії для Едварда, купив йому необхідне обладнання та облаштував кімнату-лабораторію.

Улюблена тема Буртинського – пейзаж, а точніше – те, що зробила з пейзажем людина: нафтові родовища Канади, кладовище кораблів у Бангладеш, будівництво найбільшої в світі електростанції в Китаї… Жодної фантазії, жодних припущень – тільки реальність промислового пейзажу… Його фото потрапили до колекцій понад 50 найбільших музеїв світу, є вони і в Національній бібліотеці в Парижі.

Роботу Буртинського «Sulfur Springs #2», сфотографовану в Ефіопії, виставляла на Paris Photo канадська галерея Nicholas Metivier Gallery.

«Great Shots 1865-2021» від Зої Скоропаденко та кола її друзів: люди стояли в черзі на вулиці, щоб потрапити на виставку

Фотографів на Paris Photo привозять фінансово успішні галереї. Власне, з цієї причини на цьому ринку арт-фото українців, м’яко кажучи, небагато. Загалом з галереями, котрі би займалися просуванням українських фотомитців у світі, в Україні наразі проблема. Харківська школа фотографії – дуже своєрідний виняток: про неї набагато більше знають на Заході, ніж в Україні. І, як бачимо, на ринку фотографів школи виставляють французькі галереї – а не українські.

Ціна стенду на Paris Photo навіть не всім французьким галереям по кишені. Однак середина листопада – чи не найвдаліший час у році для проведення фотовиставок у Парижі.

Відтак, колишня львівська журналістка, а нині - відома українська художниця і арт-фотограф Зоя Скоропаденко, віртуальна галерея The Meloy Art та приватне об'єднання митців, колекціонерів та кураторів мистецтва «Мистецьке коло Зої» з 12 по 15 листопада провели на найстарішій площі Парижа виставку мистецького фото «Great Shots 1865-2021».

На ній можна було не тільки помилуватися сучасними фото, а й побачити шедеври минулого. Так, для прикладу, на виставці був оригінальний відтиск фото місяця, зробленого у 1865 році піонером астрофотографії Льюїсом Резерфордом. Фото зберігається у приватній колекції, і досі жодного разу не виставлялося на широкий загал.

«Ми зібрали оригінальні віддруки історичної фотографії найвідоміших фото-митців світу ХІХ-ХХ сторіч: Брассаї, Надара, Мен Рейя, фотографа Пабло Пікассо – Андре Вільє, японської фотографині 19 сторіччя Ічіди Соти.

Яблука Зої Скоропаденко
Яблука Зої Скоропаденко
Стенд Бориса Михайлова, Paris Photo
Стенд Бориса Михайлова, Paris Photo
Надар та Місяць Резерфорда, Great Shots
Надар та Місяць Резерфорда, Great Shots
Водоспад Макферсона, Great Shots
Водоспад Макферсона, Great Shots
1/4

Я презентувала на виставці свою нову серію фотографій під назвою «Яблуко» – це серія портретів фантастично цікавих людей – моїх друзів, які тримають яблука. Кожна фотографія супроводжується історією кожної людини», - розповідає Зоя Скоропаденко.

Історія фотографії офіційно відзначатиме своє 200-річчя наступного року – з того часу, коли французький винахідник Нісефор Ньєпс вперше зафіксував пейзаж на мідних і цинкових пластинах.

«Місток між естетикою та інженерією повністю змінив наш погляд на світ, особливо в мистецтві. На нашій виставці ми показали деякі ключові моменти історії фото.

Льюїс Резерфорд, перший астрофотограф, сфотографував Місяць у всіх деталях у 1865 році: зображення, яке, безсумнівно, вплинуло ще й на розвиток кінематографу. В той час люди добре усвідомлювали ці зв’язки між дисциплінами. Шотландський художник і фотограф Роберт Макферсон (1814-1872) – перший фотограф, уповноважений знімати Ватикан, – заявив на піку своєї кар’єри: ​​«Я фотограф донині, але не маю відчуття, що покинув мистецтво або відмовився від свого звання художника». Рука художника відчутна у його світлині водоспаду, яка презентувалася на виставках як у Римі, так і у Великобританії – і її мали можливість побачити відвідувачі нашої виставки», - розповідає Зоя Скоропаденко.

Ічіда Сота (1843-1896), один із піонерів фотографії в Японії, залишила на фото пам'ять про сільське життя своєї країни, її звичаї, атмосферу та костюми; а французький карикатурист Надар (1820 - 1910) взявся за камеру – і демократизував мистецтво портрета.

«Фотографія — чудове відкриття… Теорію можна вивчити за годину, основи техніки – за день… Але чому не можна навчити — то це відчуттю світла. Те, як світло падає на обличчя, ви повинні вловити самі. Щоб отримати подібність, а не банальний портрет, ви повинні злитися з людьми, котрі вам позують, відчути їхні думки і сам характер», - казав Надар.

Але лише в міжвоєнний період фотографію в повній мірі розглядали як привілейований засіб самовираження для художників. Про це свідчать знакові твори. У центрі виставки «Great Shots» є безцінні твори з підписами Мена Рея (1890 - 1970), Брассаї (1899 - 1985), Франсуа Тюффера (1912 - 1996), Жанлу Сієффа (1933 - 2000). Наближені до сюрреалістичної течії, ці митці зображали жінок, абстракцію та увічнили своїх сучасників за допомогою мистецтва портрета та інсценізації.

Саме в цю лінію вписуються китайсько-американський художник Бенджамін Лі і француз Антуан Пупель. Лі, відомий своїми переосмисленнями портретів Магрітта і Пікассо, чотири роки працював разом із визначною японською художницею Яйоі Кусамою, в естетиці, близькій до її робіт і поп-арту. Пупель так само по-новому інтерпретував всесвіт свого близького друга – художника Сема Шафрана, котрий, на жаль, нещодавно помер.

«Виставка дає можливість оглянути ключові моменти історії фотомистецтва за зовсім короткий час – набагато менший, ніж той, що його потрібно було витримати для експозиції фото Макферсону або Резерфорду», - розповідає Скоропаденко.

Запрошеним гостем виставки був кераміст з українським корінням Дейл Дорош. Також відвідувачі виставки мали змогу послухати виступ майстрині гри на барабанах з Японії Еви Кестнер.

«Наша виставка була неймовірною! Ми не очікували такого зацікавлення! Інколи люди чекали надворі, щоб зайти, – через кількість візитерів. До нас завітала донька фотографа Картьє Брессон, колекціонери з Америки, Японії, Англії. На наступну виставку чекаємо колекціонерів з України», - підсумовує Зоя Скоропаденко.

Пресслужба The Meloy Art

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ