П’ятнадцять років. Саме стільки Україна не виступала на Чемпіонатах Європи з волейболу. Востаннє на волейбольне Євро виходили ще у 2005 році, коли турнір проходив у Італії та вже у неіснуючій Сербії і Чорногорії.
На цьогорічну європейську першість, яка проходить одразу в чотирьох країнах, підопічні Угіса Крастіньша кваліфікувалися більш ніж упевнено: відбіркову групу з Північною Македонією, Швейцарією та Угорщиною подолали впевнено. На Чемпіонаті Європи зайняли третє місце у своїй групі, пропустивши уперед поляків та голландців. В 1/8 видали справжній трилер з бельгійцями, а у чвертьфіналі ледь не пройшли сербів – одного з лідерів європейського волейболу.
Про успіхи команди, тренера Угіса Крастіньша та майбутнє українського волейболу нам розповів тренер львівської команди «Барком-Кажани», діючих чемпіонів України, Владислав Лазарчук.
Владиславе, чи можна назвати такий результат збірної України закономірним? Які були у Вас очікування до початку турніру?
Знаю, що перед початком Євро йшла мова про вихід з групи, що в підсумку і сталося. До початку чемпіонату Європи завдання потрапити у вісімку не озвучували. Тим не менш, глибоко в душі сподівалися на хороший результат від наших хлопців.
Так би мовити, по гарячих слідах. Чого не вистачило українцям у матчі з командою Сербії?
Щоби точно вказати на причини поразки необхідно провести детальніший аналіз. Можливо, досвіду виступів на такому рівні. Десь серби зіграли холоднокровніше, надійніше та здобули завдяки цьому перемогу. На мою думку, ця гра стала яскравим прикладом того, що наше потрапляння у вісімку найкращих команд Європи – не випадковість.
На європейській першості українці провели сім зустрічей. Який матч запам’ятався найбільше?
Матч з Бельгією в 1/8 фіналу. Справжній трилер. Виграна перша партія та чимала перевага по ходу другої, потім поразка у ній та віддана третя партія. Однак українці знайшли сили для того, щоб вирівняти становище, перегравши бельгійців у четвертому сеті та здобути перемогу в підсумку.
На груповому етапі нам протистояв чинний чемпіон світу – збірна Польщі. Наскільки вдало, на Вашу думку, вдалося зіграти проти найсильнішої команди на планеті?
Не хочу шукати виправдань у поразці. В Польщі волейбол – спорт номер один. Туди вкладаються величезні кошти, підтримка держави. Нам важко конкурувати з цим монстром, машиною, яка лише час від часу дає збої. Вони – призери Ліги Націй, дворазові чемпіони світу. Сподіватися на перемогу в матчі з ними могли тільки волейбольні-романтики. Головне завдання, що було під силу збірній, - показати хороший рівень. Однак, деколи, якщо дуже сильно хочеш продемонструвати найкращу гру – можна перегоріти. Тому поразка від поляків 0:3 була закономірною.
Можна стверджувати, що збірна України стала сильнішою, ніж рік чи два тому?
Точно додали, і це можна буде спостерігати і в статистичних показниках. У цієї команди величезне майбутнє: є куди рости й у чому додавати. І мова тут йде як про технічні, так і тактичні аспекти. Вважаю, що факт прогресу незаперечний: матчі на рівні з грандами європейського волейболу на цій першості – черговий тому доказ.
Рішення Федерації волейболу України з запрошенням на посаду тренера Угіса Крастіньша вже можна вважати успішним? Адже команда вперше за довгий час виступає на хорошому європейському рівні.
Іншої мови й бути не може. Це було дуже правильне й хороше рішення. Зараз у збірній хороший тренер, досвідчені гравці з ім’ям та талановита молодь, яка три роки тому брала срібло Чемпіонату Європи до 20 років. Їхній симбіоз і дав той результат, який ми всі могли спостерігати впродовж останніх кількох тижнів.
У складі збірної чимало «кажанів». Як оцінити їхні виступи та гру ваших колишніх підопічних?
Як і всіх збірників загалом – позитивно. Юрій Семенюк заявив про себе як одного з найкращих блокуючих на турнірі. Практично без замін відіграв усю першість Владислав Діденко, Горден Брова демонстрував щораз кращу гру в кожному поєдинку. Отримали свої ігрові хвилини й інші «баркомівці»: Юрій Томин, Олександр Гладенко та Олег Шевченко. Для усіх них це – прекрасний досвід.
Виступи на європейській першості точно переглядають представники різних клубів. Після вдалого виступу України можемо очікувати на появу збірників з «Барком-Кажани» у командах поза межами України?
Уже є приклади таких переходів. Володимир Тевкун зараз виступає у Білорусі, Юрій Семенюк потрапив у хороший за рівнем бельгійський чемпіонат. Владислав Діденко минулого року виступав в Румунії. Після цього чемпіонату Європи очікую, що ще більше гравців матимуть хороші пропозиції щодо того, щоби продовжити виступи закордоном. В тому числі й наші «кажани».
Цього місяця ми побачили збірну України у вісімці кращих на європейській першості. Чи під силу повторити щось схоже вже на рівні чемпіонату світу?
Робити прогноз – справа невдячна. Але звичайно ж зараз перед командою України відкриваються хороші перспективи. Є хороший боєздатний колектив, що уже зарекомендував себе як сильна одиниця в Європі. Сподіваємося в майбутньому хороших результатів у відборі до чемпіонату світу чи Олімпійських ігор.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
