18 грудня пройдуть вибори. Мешканці 12 сіл обиратимуть голову своєї об’єднаної територіальної громади – Давидівської сільської ради. Це перша ОТГ, межі якої прилягають до Львова. Тому великою мірою її діяльність буде зразком для інших.
Також від її успішності та ефективність будуть залежати політичні відносини в області. Сьогодні ми розмовляємо із Володимиром Керницьким – головою села Пасіки-Зубрицькі, головним претендентом на пост голови Давидівської ОТГ.
Керницький Володимир Михайлович народився 1965 року в селі Полянка Пустомитівського району Львівської області. Здобув дві вищі освіти – в 1992 році закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «інженер-механік по ремонту автомобілів», а в 2002-му здобув фах юриста у Львівському інституті внутрішніх справ. Служив в армії, працював на посадах інженера-механіка на АТП, майстра зміни, згодом очолював різні підприємства та створював власні бізнес проекти.
Сьогодні Володимир Керницький – сільський голова села Пасіки-Зубрицькі. На останніх місцевих виборах 90,1% мешканців віддали за нього свої голоси. За час його каденції було проведено капітальний ремонт доріг в селі, освітлено вулиці, збудовано Народний дім, стадіон, впорядковано центральну площу села. Одним із важливих досягнень Володимира Керницького стало встановлення камер відоспостереження на вулицях. Завдяки цьому Пасіки-Зубрицькі стали одними із найбезпечніших населених пунктів в області.
Пане Володимире, об’єднання сіл та містечок у територіальні громади розпочалося в Україні вже два роки назад. Що це за процес?
Обговорення децентралізації почалося ще понад 20 років тому. Але тільки тепер розвиток місцевого самоврядування в Україні вийшов за межі експертних обговорень і набуває реальних обрисів. Якщо пояснити загальними словами – ми створюємо такий невеликий район, із центром у Давидові. Ця адміністративна одиниця працюватиме тільки для наших 12 сіл. Крім того, влада цієї громади буде розміщена ближче до людей. Подібні процеси, зі своїми умовностями, проходили у всіх європейських країнах. Нам вистачає згадати тільки Польщу та її адміністративну реформу 1999 року.
Будь які вибори вимагають організаційних зусиль, часу, зрештою, фінансування. Чому цей процес є таким важливим, що потрібно його проводити навіть під час війни?
Війна не має права перешкоджати змінам. Навпаки, наші сильні громади стануть надійнішим щитом проти зовнішньої і внутрішньої агресії. Чому я так вважаю? З одного боку, ефективне самоврядування є свідченням високої організації мешканців, їхньої активності, відповідальності. Така поведінка притаманна громадянам європейських країн, на відміну від радянсько-російського принципу, за яким влада сконцентрована в столиці або в руках правителя. З іншого погляду, громади допомагають людям ставати заможнішими і незалежними від зовнішніх впливів. Це сьогодні і є нашим головним завданням – поки хлопці відбивають атаки ворога на Донбасі, змінювати країну на краще із середини.
Чи готові села і містечка в Україні до такої роботи?
Ви ж знаєте, що розподіл влади і передача повноважень на місця є історично звичними для України – адже наші люди здавна об’єднувалися в громади, завжди вміли правильно керувати і організовувати своє життя, не озираючись на центр. До того ж, ситуація із самоорганізацією на Майдані, волонтерство під час війни це підтверджують. Тому надходить час передати самоврядуванню реальну владу і повноваження.
Вже є можливість оцінити результати територіальних об’єднань в інших областях. Яка, на вашу думку, загальна оцінка ефективності об’єднаних територіальних громад (ОТГ)?
Я досить ретельно відслідковую діяльність подібних об’єднань. Абсолютна більшість із них змогли вже реалізувати багато проектів, про які раніше навіть і не мріяли не могли – це будівництво та ремонти шкіл, дитячих садочків, капітальні ремонти доріг, забезпечення водопостачанням і каналізування, створення нових підприємств і, відповідно, – створення нових робочих місць Фактично, деякі села оживають просто таки на очах. Об’єднані громади мають дуже реальні плани активного розвитку на наступні роки. І невдовзі ми станемо свідками дуже успішних перетворень цілих територій.
У нашій громаді ми маємо стикаємося із подібними проблемами. Тому я, маючи чималий досвід управління, оцінюю позитивно наші можливості у справі розв’язання багаторічних проблем в умовах ОТГ. Знаєте, наші люди заслуговують на краще життя, заслуговують на те, щоб їм були доступні усі сучасні блага. Нормальні дороги, якісна освіта, медицина, гідні умови життя, достойна робота – все це має стати настільки звичним для наших громадян, як електропостачання!
Чому ж тоді процес об’єднання не є масовим?
З ряду причин. Не всі села мають однакові стартові можливості. Маємо населені пункти, яким потрібно допомагати кілька років, доки вони не стануть привабливими для інвесторів. Крім того, підготовка до виборів потребує злагодженої роботи усіх сільських рад. Ще майже рік назад ми почали активно спілкуватися з усіма головами сільських рад майбутнього об’єднання. І вже тоді узгодили послідовний план дій, якого дотримуються майже усі сільські голови та активісти об’єднавчого процесу.
Спершу наша ОТГ зіткнулася зі спробами об’єднати нас у великому оновленому Пустомитівському районі, згодом довелося відбиватися від бюрократичних перепон... Ми були змушені організовувати мітинги, протести і буквально відвойовувати свої права!
Я виступав одним із ініціаторів об’єднання і переконаний, що шлях єдності наших сіл – це найкращий вибір. Ви скоро самі побачите, що Давидівська об’єднана територіальна громада стане прикладом успішного розвитку. А вже незабаром ми всі долучимося до обговорення подальшого розвитку нашого об’єднання.
Ви є головою найбагатшої і найупорядкованішої сільської ради майбутнього об’єднання. Для чого Пасікам-Зубрицьким ОТГ?
Певною мірою ви маєте рацію. Сьогодні кожен, хто приїжджає до нашого села, бачить різницю порівняно з іншими населеними пунктами. В нас відремонтовані дороги, які замощені бруківкою, впорядкований центр, фактично побудовані сучасний стадіон та Народний дім, освітлені вулиці... Справді, ми намагаємося забезпечити мешканцям Пасік-Зубрецьких комфортне життя.
У той же час, ініціюючи створення об’єднаної громади, я намагався наблизити органи влади до наших людей. Вже незабаром ми зможемо запровадити власні органи соцзахисту, вирішувати на місцях земельні або архітектурні питання, активніше розвивати освіту, медицину та культуру. Фактично, у Пустомитах залишаться тільки суд, військкомат та прокуратура. Зменшення бюрократії, наближення влади до людей – є тим важливим аргументом, який нас усіх переконує об’єднуватися. Нашим мешканцям стане зручніше вирішувати свої нагальні проблеми, оскільки не треба буде їздити у далекі Пустомити для кожного дрібного погодження. Службовці, які будуть відповідати за окремі напрямки, стануть також більш доступними для кожного із нас.
І ще одна перевага – усі наші села, після об’єднання в єдину громаду, зможуть започаткувати масштабні проекти. Окремі переговори з представниками міжнародних структур я вже проводив.
Які ж саме повноваження отримає наша об’єднана громада?
По-перше це будуть так звані власні повноваження, до яких належать: – планування розвитку громади та формування бюджету; – розвиток економіки, підприємництва, залучення інвестицій; – управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво; – утримання та будівництво доріг, благоустрій території; – організація пасажирських перевезень на території громади.
По-друге, нам буде делеговано такі можливості: – соціальна допомога через територіальні центри (в громадах); – адміністративні послуги через центри їх надання (в громадах); – управління школами й дитсадками; – первинна медична допомога; – управління та організація роботи закладів культури та спорту.
Тут слід наголосити, що об’єднані громади отримають весь спектр повноважень, що їх сьогодні мають міста обласного значення.
Крім того, в об’єднаних громадах мешканці мають бути забезпечені послугами, що надаються органами державної влади: – виплата пенсій, субсидій, пільг і допомог; – контроль санітарного стану; – казначейське обслуговування; – реєстрація актів цивільного стану тощо.
Переваги ОТГ зрозумілі. А які небезпеки Ви бачите для нового об’єднання?
Це важливе запитання. Із різного роду труднощами і небезпеками стикаються, наскільки мені відомо, більшість ОТГ.
Перш за все, потрібно зрозуміти, що об’єднана громада стає одним адміністративним цілим. Тобто, мова йде про справжню єдність, про консенсус між населеними пунктами. Недопустимо, коли окремі особи будуть «перетягнути ковдру» на себе. Я бачу одним із найперших завдань забезпечити для кожного населеного пункту не просто нормальне існування, а однозначно вигідні умови для розвитку. І тому ми повинні не допустити внутрішніх конфліктів. Ми зацікавлені, щоб нас сприймали як перспективну громаду, яка єдина у своєму баченні розвитку.
Друга проблема – нам потрібно змінити своє ставлення до виборів у Давидівську громаду. Є великий ризик сприйняття цих виборів, як політичних. Ці ОТГ – це не політика, а кропітка праця на місцях. Праця над вирішенням отих побутових проблем, які щораз постають перед нами.
Я вважаю, що сільська рада нової ОТГ повинна зосередитися суто на вирішенні проблем громадян. Насамперед треба забезпечити зручне життя для людей, навіть нехай звучить так: «Зробити, як у Європі». Тому в нас не має бути цієї пустої балаканини, коли районні депутати витрачають цілий день на обговорення всесвітньої геополітики! А усім, хто бажає «побавитися в політику», ми надамо можливість поговорити, не перешкоджаючи розвитку.
Третя біда – це популізму. Маємо чесно зізнатись кожен сам собі, що в нас виросло ціле покоління політиків, керівників, які не знають нічого, не вміють нічого, але гарно говорять. Вони готові обіцяти «золоті гори», але не мають мужності взяти на себе відповідальність. Зрештою, ви самі бачите – ми такихговорунів маємо багато у Верховній Раді і на мітингах. Я звертаюся до усіх мешканців нашої громади, зрозумійте, «хороший хлопець» – це не професія. Треба думати, як ця людина буде працювати і допомагати вам у нам у щоденних клоплотах. А однією із головних ознак таких популістів є уникнення відповіді на прості, але чіткі запитання.
Недавно виникла скандальна ситуація, коли молодий голова Давидівської сільської ради Віталій Дяків виступив за зниження ступенів окремих шкіл нашої громади. Мовляв, це вимушений крок з огляду на можливу відсутність фінансування. Яка Ваша позиція з цього питання?
Думаю, що ця заява – бажання швиденько позбутися проблеми, а не розібратися у ній. Потрібно насправді знати потреби кожного села, а не тільки орієнтуватися на свій досвід урядування у Давидові. Вочевидь, чи не всі батьки школярів не погодяться з тим, що їхнім дітям потрібно буде кожного дня діставатися в інший населений пункт. Тому одразу скажу, що я звик планувати на багато років наперед. Справді, перший рік-два утримання таких шкіл буде фінансово обтяжлива для будь якого бюджету. Але ж життя не закінчиться наступного року! Знаєте, понизити ступінь школи – це легко, а здобути його знову буде набагато важче.
На прикладі Пасік-Зубрицьких я можу стверджувати, що найближчими роками у нас зросте кількість учнів. І навіть більше, ми розглянемо можливість ввести муніципальну доплату сім’ям за народження дітей. Припускаю, що це стане можливо через 3-4 роки.
І ще одне. Я постійно наголошую на тому, що об’єднання повинно полегшити, спростити життя людям, зробити його більш зручним, комфортним. Адже школа у селі – це не тільки освіта, не тільки майбутнє, але й цілий осередок суспільного життя. І ліквідовувати його ніхто не має права. Тому я не допущу ніяких маніпуляцій, які нібито видають за турботу про фінанси, забуваючи про людей.
Які, на вашу думку, фактори стануть запорукою успішного розвитку Давидівської ОТГ після виборів?
Перш за все – це активність та якість нашої громади. Я маю на увазі великий людський потенціал. Не сприйміть це, як самопохвалу об’єктивними, але серед наших мешканців великий відсоток небайдужих громадян, із відповідною освітою, з досвідом роботи та відповідальною громадянською позицією. Тобто наша головна перевага – наші люди. Ті, що знають наші села і, читаючи це інтерв`ю, я певен, погодяться зі мною. Тому я переконаний, що разом, у співпраці, ми зможемо подолати всі труднощі, які тільки постануть. Додамо, що Попередньо я вже провів низку переговорів із багатьма фахівцями, які зможуть консультувати нас у різних сферах – від економіки та інженерії, до архітектури і культури.
По-друге, ми маємо чіткий план роботи. Не абстрактні слова і програми, а конкретн пропрацьовано напрямки роботи, із цілком видимими і контрольованими результатами.
Крім того, ми пропонуємо дієву систему управління, зорієнтовану на потреби людей. Зрештою, справжня діяльність керівника громади – це так організувати життя в громаді, щоб кожен відчув свою причетність до спільної справи, коли кожен відчуває результат від спільної праці.
І третій фактор, який нам сприятиме, – зручне географічне розташування. Маємо дуже великий потенціал, який можна використовувати з чималою користю.
Тому я впевнений, що ми зможемо організувати свою суспільну та господарську діяльність так, щоб отримати від об’єднання максимальний ефект. До речі, переконаний, що від нашої співпраці виграють і наші села і жителі Львова. Навіть більше, я припускаю, що досить скоро наша громада стане місцем, куди львів’яни будуть масово переселятися.
Пане Володимире, маєте можливість напряму звернутись до своїх виборців, щоб ви їм сказали?
Найперше хочу сказати про ті цінності, ті принципи, які ми сповідуємо. Це дуже важливо. Адже людина повинна дбати не тільки матеріальні результати підсумки своєї праці, а й про духовні здобутки! Взагалі, я хочу звернути увагу, що жоден кандидат не звертає належної уваги на питання моралі, етики, тобто на ті тих основи, на яких базує своє життя кожна людина. Багато хто недооцінює цієї потреби, але я впевнений, що ми повинні за найскладніших обставин насамперед залишатися людьми!
Власне, наша команда сильна тим, що має ідеологію, певні правила. Тому хочу озвучити найважливі засади наших дій: моральність; професіоналізм, відкритість; поваги до потреб кожної людини; справедливість у рішеннях; збалансованість у справі розвитку всіх сіл об’єднаної громади.
Бачите, можливо, для когось ці слова звучать стандартно чи навіть надто загально. Але в нас люди звикли не тільки слухати обіцянки і декларації, але перевіряти кожну людину, яка ризикує виставити свою кандидатуру на суд громади. У селах всі знають про всіх все. Кожен живе, у буквальному розумінні цих слів, серед людей. Тому брехня не пройде.
А якщо вести мову про кадрову політику?
Що стосується організаційно-кадрового напрямку, то насамперед хочу наголосити: у мене є чітке розуміння того, що від персонального складу управлінь та інших структур буде залежати дуже багато. Ті, хто знає мій стиль управління, підтвердять, – я жорсткий, але справедливий начальник. Принаймні я стараюсь таким бути. Мої працівники мають бути найкращими, бо отримують конкурентну зарплату. При цьому великих проблем у цій царині я не бачу, бо з власного досвіду знаю, що наші люди вміють працювати.
Тут важлива інша річ – зворотній зв’язок. Ми у своєму колі про це вже говорили: у кожній галузі будемо максимально збирати пропозиції від людей, обговорювати з ними стратегії розвитку.
Крім того, на кожній зустрічі я кажу людям – приходьте до мене із своїми ідеями, запитами чи навіть скаргами, подавайте їх у письмовому вигляді, звертайтеся будь-яким чином! Має бути розуміння, якщо не буде жодних пропозицій, ніякої реакції на ті чи інші проекти чи проблеми, то пройдуть проекти та пропозиції інших громадян.
Звичайно, ми організуємо «гарячу лінію» для різних звернень, але сам по собі телефон без конкретної людини, – це не діє. Взагалі, ще коли готувався законопроект до Верховної Ради щодо об’єднаних громад, то закладалася ідеологія допомогти активним і наполегливим людям втілити свої мрії.
Третя частина роботи, яка нас чекає з перших днів, – проведення інвентаризації майна і земель. Якщо ми маємо великі плани, то нам потрібні великі гроші. А в доброго господаря все майно має бути пораховане.
Як ви вже знаєте, я маю чималий досвід роботи в будівельній та транспортній галузях, а також – в управлінській сфері. Тому я можу говорити про реальні речі, які справді можна реалізувати. І тому прошу зафіксувати і навіть виділити мої головні слова – вже у червні наступного року кожен зможе сказати, що не розчарувалися у своєму виборі. А для того, щоб радикально змінити ситуацію у наших селах, маємо ж 5 років. Тому моя програма так і називається – «П’ять років назустріч людям”. Я не будую повітряних замків, я не вигадую теорій і концепцій. Я просто знаю, що робити і буду втілювати цю програму.
Пане Володимире, чи ви вже маєте кандидатів на начальників управлінь, наприклад, освіти, медицини, культури?
В жодному разі! Я не тих, хто «пропихають» своїх знайомих, яких потрібно працевлаштувати. В нас все набагато простіше і ефективніше. Я на зустрічах з людьми вже заявляв і не раз, що для нашої громади буде корисніше, коли відповідного очільника оберуть самі освітяни, медики чи працівниками культури... Механізм простий – працівники установ у відповідній галузі на своїх зборах обговорять найкращих кандидатів і проголосують. З переможцем я і буду працювати. Хтось не впорається, нічого, можна буде обрати наступного. Таким чином знайдемо керівника, який дійсно буде знати всі питання у своїй ділянці і якому будуть довіряти люди.
Щоб Ви розуміли, такий керівник не має сидіти цілий день в кабінеті і радісно посміхатися у віконце. Будуть будувати школу – він постійно має приходити на будівництво, знати, яка машина «швидкої допомоги» найкраща, якщо треба буде закупити музичні інструменти – теж має проконтролювати, перевірити все особисто. Такий керівник має особисто відстоювати своїх людей, лобіювати інтереси установ. Це не так то й просто і дуже відповідально.
Я вже переконався, що можу працювати із різними людьми, які мають різний характер і темперамент. Тому я зможу працювати із тими керівниками, яких запропонують профільні збори. Але в цієї людини має бути одна риса – бажання працювати.
Крім того, законодавство дозволяє нам розміщувати органи управління там, де створені найкращі умови для праці. Для прикладу, управління освіти зможе працювати в Чишках, управління культури – в Пасіках-Зубрицьких і так далі. А для того, щоб забезпечити підготовку найбільш якісних рішень, ми створимо профільні громадські ради. У роботі цих рад зможуть взяти участь активісти, що будуть спільно із чиновниками обговорювати певні проблеми, розробляти рекомендації та проекти наказів.
Одне із болючих питань для вашої ОТГ – транспортне сполучення. Як Ви плануєте змінити ситуацію із транспортним сполученням?
Тут я не буду щось «планувати» чи «змінювати», а просто візьму і вирішу цю проблему. Як? А отак: Пасіки-Зубрицькі мають окремий автобусний маршрут, який в цілому забезпечує потреби нашого села у громадському транспорті.
Що ми зробимо після виборів у нашій громаді. По-перше, з весни закупимо автобуси і запровадимо свій власний маршрут, який об’єднає наші села. Кожний мешканець кожного села зможе добратися до Давидова або до будь якого іншого населеного пункту. Так ми вирішимо питання внутрішньої транспортної комунікації.
Тепер про сполучення із Львовом. Я думаю, що всі розуміють, що нині ми стали заручниками різних конфліктів. Тим більше, що галузь лихоманить – обговорюється питання про підвищення цін на перевезення, на Львівщині планують запровадити експеримент із адресними виплатами пільговикам. Але наші люди не повинні від цього страждати. Ми вже провели переговори із відповідальними особами. Так що нашу транспортну ситуацію можна буде швидко вирішити. До того ж хочу заявити, що я не маю конфліктів ні зі Львовом, ні з іншими населеними пунктами, ні з партійними чи громадськими лідерами.
Дякуємо за розмову.
Дякую і вам. Закликаю всіх жителів, які проживають на території об’єднаної громади, прийти на вибори і проголосувати за наш спільний розвиток.
Розмову вела Дарина Мур.
