Слухай онлайн
Cуспільство

Агресивні роми і нелегали в нектаринах — чи є у львівських онлайн-виданнях нетерпимість до нацменшин?

Відповідь — майже немає. Роми трактуються як вселенське зло, про інших говорять нейтрально, але мало.

Мови ворожнечі у ЗМІ багато. Нетерпимості до іншого, навішування ярликів, часом відвертого сексизму не бракує. Особливо багато її було під час виборів, що минули. Новинні стрічки багатьох видань рясніли не просто критикою, але і мовою ворожнечі — створенням негативного іміджу, навішуванням ярликів тощо. 

В цілому ж, коли ми говоримо про дискримінацію та мову ворожнечі, то часто це стосується етнічних чи інших груп населення. Іноді акцентується на тому, що окремі групи неповноцінні, мають моральні недоліки чи створюють незручності для інших груп, їх звинувачують у негативному впливі на суспільство. Часто звучать заклики до насилля, дискримінації та боротьби проти спроб такої групи закріпитися в регіоні. При чому, мова ворожнечі може стосуватися як етнічних груп населення, так і, наприклад, представників ЛГБТ спільноти, релігійних організацій тощо. Фактично, людей оцінюють на підставі приналежності до тієї чи іншої групи, заперечуючи принцип рівності між людьми у правах. 

Ми перевірили, скільки і як пишуть про національні меншини, чи є в таких новинах мова ворожнечі, чи місцеві видання нетерпимі до інших груп загалом. В ході дослідження проаналізували контент 5 медіа (zik.ua, zaxid.net, tvoemisto.tv, vgolos.com.ua, varta1.com.ua) протягом 5-9 серпня 2019 року. Кількість новин з елементами мови ворожнечі — 0,67% (16 новин з загальної кількості 2354). При чому, на Твоєму місті таких матеріалів не було зафіксовано взагалі, а відсоток в інших медіа становив максимум 1,26% (zaxid.net). 

В цілому, про представників етнічних груп львівські онлайн-видання пишуть мало. Всього за весь період моніторингу ми виявили 1,1% новин, в яких акцентувалося на приналежності героїв до певних етнічних груп (26 новин з 2354). Переважно це новини нейтрального характеру, в яких етнос не є визначальним негативним чинником. Левова частка (18 з 26, майже 70%) з цих матеріалів присвячена кримським татарам, про яких говорять позитивно чи нейтрально, згадують про їх боротьбу, підтримують в'язнів та затриманих тощо. Зокрема, заарештованого Едема Бекірова, який має інвалідність І групи та потребує лікування (zik.ua, vgolos.com.ua). Вголос написав і про інших кримських татар, яких оштрафували за підтримку фігурантів справи “Хізб ут-Тахрір”, арешт яким продовжили ще на місяць.  Повідомили видання і про зустріч президента Володимира Зеленського з представниками кримськотатарського народу та обіцянку спростити поїздки до Криму, мовляв, для них важливо відвідувати Батьківщину (zik.ua, zaxid.net, vgolos.com.ua, varta1.com.ua). Трапляються поодинокі матеріали про поляків, росіян тощо, але без негативної конотації. 

А от 19,2% публікацій про етнічні групи (5 з 26) містили елементи мови ворожнечі. Значна частина була присвячена ромам. Представники цього етносу демонізуються у публікаціях “Вголосу” — в одній з них розповідають, що вони “і далі грабують на вокзалі”. З посиланням на громадського активіста, повідомляють, що “агресивні роми розбили правоохоронцям голови та втекли просто з райвідділку”. Правда, потім з'ясовується, що ситуація зафіксована в Києві, до Львова стосунку не має і навряд чи красномовна ілюстрація має стосунок до конкретної ситуації.

Про цю ж ситуацію пише і Варта1. Видання дещо конкретизує і з посиланням на спільноту “Київ оперативний” повідомляє: “Прямо у місцевому райвідділі роми позривали плитку з підлоги та почали гамселити правоохоронців. Відкрито провадження, але суд їх навіть під варту не взяв. Тупо відпустив далі грабувати. То, що — вокзальна мафія безсмертна?”.  

В іншій публікації “Вголосу” розповідають, що у центрі Львові дві ромки побили дівчину. “Дві жінки ромської національності зі словами «Іді сюда» завдали ударів по голові дівчині. Вона намагалась вирватись. У конфлікт втрутився перехожий чоловік. Однак жінки обурливо звернулись до нього: «Чьо ти лєзіш?!»”, — йшлося в новині. Втім, жодних доказів, що ситуація була саме такою і що нападницями були саме представниці цього народу не надається. На відео, розміщеному в новині, зафіксовано момент суперечки, але однозначних висновків зробити неможливо. Втім, в заголовок безапеляційно внесено акцент на етнічній приналежності, що є ознакою мови ворожнечі. 

Також зафіксовані згадки про національність чи громадянство у новинах про затримання або порушення закону представниками інших держав (Білорусі, Молдови тощо). 

Втім, мова ворожнечі була зафіксована не лише на адресу представників нацменшин - таких матеріалів було 11. Видання розповіли про мігрантів з Афганістану, яких виявили у рефрижераторах з нектаринами (zik.ua, zaxid.net, varta1.com.ua). Сумнівно, чи потрібно було робити акценти на етнічній приналежності цих людей. Крім того, мова ворожнечі була зафіксована у ставленні до російськомовних українців (Вголос), тих, хто не підтримує “ідеального кандидата на посаду прокурора” — представник партії “Слуга народу” Олександр Дубинський назвав “недоумками”. Самого президента також не оминуло — греко-католицький священик о. Олесь Чумаков без вагань назвав його “засранцем”, а “Вголос” не оминули нагоди це опублікувати. 

І на закуску трохи іншої дискримінації у повідомленні з Дрогобича про жінку, яка заборгувала аліменти синові і тепер мусить відпрацьовувати на примусових роботах.

Подібна ситуація стосовно чоловіка не викликала би жодного подивування. “Ситуації, коли жінка виплачує аліменти, — вже не рідкість на Львівщині, кажуть в управлінні юстиції. Але випадки коли мами-боржниці примусово відпрацьовують — унікальні”, — відзначають у публікації zaxid.net. В коментарі виданню посадовці пояснили, десь 3% осіб, до яких застосовуються такі заходи, — жінки. Втім, і досі це викликає здивування і подається як “родзинка”.

Марина Довженко, регіональна представниця ІМІ у Львові

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews. 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");