Слухай онлайн
Cуспільство

Бог є з нами 24/7, а ти з ним скільки?

Сьогодні пишучи цей текст не беру на себе відвагу когось осуджувати чи соромити, це не моя компетенція. А маю бажання поділитися пережитим та бодай на пів кроку допомогти комусь стати кращим та наблизитися до Бога.

В сьогоденні як священик чую і бачу від багатьох людей невимовне бажання перебувати з Богом в Царстві небесному. При тому, що маємо ще по переду багато років повсякденного життя тут на землі. Але що ми для цього робимо тут на землі, щоб потім по смерті бути там де хочемо?

Якщо чесно подивитися на людське життя, то ми як люди, маємо час на все крім Бога. Ми в своїй свідомості розплановуємо свої будні на двадцять, тридцять, а той п’ятдесят років наперед. Складаємо так звані ʺбізнес планиʺ на життя, але починаємо розчаровуватися в житті і особливо в Богові, коли наш план як корабель, розбивається об кригу Божого плану для людини. Тоді є пошук винуватця всього того, що не виходить. І найчастіше крайнім стає хтось чи щось лиш не я. Наше сьогоднішнє повсякдення є подібне до Титаніка, але чомусь не до Ковчегу.

Все це тому, що людина забуває про те, що вона складається найперше з тіла та душі. Про своє тіло ми дбаємо, бо хочемо добре виглядати, добре спати гарно набутися і цей перелік є неймовірно довгий.

А от коли поглянемо на список щодо відношення до душі, то він на жаль є набагато скупіший з порівнянням до тіла.

П’ять хвилин зранку, п’ять – десять звечора. Це в будні і можливо дві години в неділю чи свято. І навіть тоді коли є з Богом то маємо для Нього довжелезний список наших мрій, побажань, яких здійснення хочемо вже й тепер. Бо вони на нашу думку є найнеобхідніші на сьогодні.

Бог для людини є 24 години сім днів на тиждень від моменту зачаття і аж до вічності. А ми з ним - мізер.

Саме дбання людини про цілісність самої себе має бути в списку нашого життя не на останньому місці.

Перегляньмо своє сьогодення, відкиньмо непотрібні речі і знайдімо час для душі і Бога. Тоді побачимо свій життєвий план по іншому. Спробуймо бути тут на землі добрим інструментом у Божих руках.

Почнімо робити і змінювати своє життя малими кроками. Складімо для себе не ʺбізнес планʺ а план духовний. 

Навчімося щодень читати Святе письмо. Адже це є голос Божий, який ми маємо чути так часто як чуємо самих себе і свої бажання. Бо якщо чутимемо його тут на землі, то і з радістю впізнаємо його і після смерті.

Почнімо й ми бути з Богом 24 години сім днів на тиждень, роблячи добро одне одному. Виконуючи при тому бодай дві заповіді любові. Любити  Бога і любити ближнього. Адже в них вкладені всі десять заповідей Божих.

Дозвольмо Богові через тайну сповіді та причастя бути присутньому у нашому житті. Тоді він дозволить і нам перебувати по смерті в царстві небеснім.

Не біймося того, що можемо втратити щось у цьому житті з цього світу, але притому придбати скарб на небі. Бо в житті ми часто щось витрачаємо, кошти, час, зрештою - саме життя.

Зробімо все так, щоб опинитися на ʺКовчезі Життяʺ, який довезе нас до вічності, а не на кораблі ʺТитанікуʺ, який потерпить обов’язково крах.

І тоді побачимо інших себе. Побачимо новий курс життя.

Побачмо, що Царство небесне вже розпочинається тут на землі, в нас всередині, а не в туманному майбутньому, якого в нас може і не бути.

Бо бути там де хочемо – це діяти тут і тепер, але діяти добре, а не будь-як. Тоді наші бажання будуть збігатися з нашими діями та кроками. Тоді наш зовнішній світ буде співдіяти з нашим внутрішнім світом.  

Цього Вам і собі бажаю.

о. Сергій Радченко

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");