Знову ризикую виявитися непоправним песимістом, але сприймаю підписання Україною Угоди з ЄС із стриманим оптимізмом!!! Не те, що би був проти, навпаки, але одночасно розумію, що це лише початок дуже складного і тривалого процесу, який потрібно буде пройти, подолавши серйозні труднощі!
Не поділяю неймовірного оптимізму багатьох коментаторів, оскільки через такий пропагандистський підхід у багатьох може скластися враження, що після підписання Угоди - на усіх зійде манна небесна! Потрібно розуміти й чесно про це говорити, що навпаки, нас чекають дуже складні часи, пов'язані з переорієнтацією економіки та зниженням соціальних стандартів. Що нам доведеться пройти через складні випробування. А запас соціальної терпимості давно вичерпаний.
Наскільки нинішня влада і народ готовий до цих викликів? Чи не вийде так, що через деякий час налаштовані на європейські стандарти життя українські громадяни стануть дуже швидко євроскептиками й прихильниками Митного союзу! Особливо це можливо, коли євроінтеграцію доручать здійснювати тим політикам, які ще зовсім недавно були її найбільшими противниками (на зразок Ківалова)! Коли євроінтеграцію намагатимуться поєднати з інтересами олігархату!
Розумію, що очевидно Європа не залишить Україну без допомоги, але дивує, чому вона не пішла на формування плану економічної допомоги Україні (подібного до "плану Маршала" для післявоєнної Німеччини) й навіть не списала своїх боргів (як це було з Польщею). Не говорю вже про те, що значна частина держав Європи побоюється ускладнення відносин з Росією через Україну!
Не поділяю оптимізму, що з підписанням Угоди завершиться протистояння з Росією! Думаю, навпаки, воно ще більше загостриться! Росія не відмовилася від України, вона зазнала поразки, але не змирилася з нею! Вона й надалі буде дестабілізувати ситуацію в Україні, мобілізовувати всередині держави і за кордоном свою п'яту колону, намагатиметься привести Україну до економічного банкрутства, а відтак і до соціального бунту! Її мета - показово покарати Україну, аби населення волало: поверніть нас назад під опіку Путіна, щоб можна було здійснити анексію без єдиного пострілу! Це буде уроком і для інших народів, які з надією дивляться на євроінтераційні процеси в Україні.
Словом, перед нами аж надто багато ризиків та викликів! Стоїмо наче на роздоріжжі - і яке майбутнє нас чекає, залежить насамперед від нас!
Перший крок зроблено! Тепер головне не втрачати темпу та енергії, не піддаватися на мирні пропозиції вчорашніх банкрутів! Це саме та ситуація, коли за словами класика - зволікання смерті подібне!!!
Гегель колись писав про історичні та неісторичні народи. Подібні виклики були в історії усіх народів, але не усі змогли на них достойно відповісти! Побудуємо Європу в Україні або перетворимося остаточно в російську губернію!
Станемо нацією переможців чи лузерів - все залежить від нас!
