На платформі «WikiLeaks» з’явилося майже 9 тисяч суперсекретних документів ЦРУ. З документів стає відомо, що ЦРУ має можливість в будь-яку секунду відстежити будь-який смартфон на планеті: прочитати ваші повідомлення, переглянути історію вашого браузера і навіть встановити за вами прослуховування через диктофон у вашому телефоні.
Така ж історія і з операційними системами Майкрософт і Лінукс на ваших комп’ютерах та ноутбуках. ЦРУ може слідкувати за вами навіть через ваш новенький плазмовий телевізор, якщо він підтримує функцію смарт ТВ. І навіть у своєму автомобілі ви не будете в безпеці, якщо у ньому є електроніка і він володіє навіть найдопотопнішим штучним інтелектом.
Що таке WikiLeaks?
Сайт «WikiLeaks» почав свою роботу в 2006 році. Засновником цього ресурсу став Джуліан Ассанж, журналіст, виходець з Австралії. Перед створенням сайту він також займався хакерством, за що притягувався до відповідальності.
Метою «WikiLeaks» був вільний обмін інформацією, в тому числі і зі секретних джерел, таких, як дипломатичні служби різних країн і органи державної безпеки. Кожна людина, що володіє тими чи іншими цікавими відомостями, може переслати їх авторам ресурсу. Оскільки будь-які документи або дані можуть виявитися підробленими, існує попередження про це на сторінках сайту.
Найважливіше те, що читач отримує можливість самостійно зробити висновки з прочитаного, а не керуватися поглядами аналітиків і журналістів.
Ось до речі і сам сайт https://wikileaks.org/
Чому ЦРУ стежить за всіма?
Це вже не перший витік інформацій із наймогутнішого і найсучаснішого розвідувального управління світу. Свого часу «WikiLeaks» публікував матеріали, які підтверджували незаконність дій американської розвідки. Але, за словами ЦРУ, у них була і досі існує благородна мета – захист усіх людей на планеті від терористичних атак. І нібито маючи доступ до кожного смартфона на планеті, це робити значно простіше. Але згадаймо теракти, які прогриміли в найбільших містах Європи за останні 2 роки: Ніцца, Брюссель, Берлін. Зрештою теракти відбувалися й у самих Сполучених Штатах, тому про ефективність їхнього методу боротьби із тероризмом, на жаль, не доводиться сумніватися.
Тому виникає інша теорія. Америка завжди боролася за статус наймогутнішої держави світу. А як можна бути наймогутнішим, якщо не можеш контролювати всіх і вся? Тому, озброївшись сучасними технологіями, США і почало встановлювати контроль над усіма. Але це не більше ніж теорія, принаймні поки що.
Чи можна вірити оприлюдненим документам?
Швидше за все – ні, аніж так. Публікації витоків «Wikileaks» з певного моменту стали дивним чином давати користь передусім одному міжнародному гравцеві – Росії. Таких збігів так багато, і вони настільки впадають у вічі, що сьогодні не лише авторитетна британська газета «Guardian» пише про Джуліана Ассанжа як про агента Кремля. Як повідомляє «Deutsche Welle», за нього став публічно заступатися російський президент Володимир Путін. У 2012 році Ассанж отримав замовлення на 12 авторських програм від російського державного телеканалу RT («Russia Today») і став відтоді його частим гостем.
З того часу тон висловлювань Ассанжа змінився: його погляди стали регулярно збігатися з точкою зору російської влади. Він зайняв проросійську позицію щодо України, коли в 2014 році між Києвом і Москвою виник конфлікт; він підтримував вихід Великобританії з Євросоюзу; критикував НАТО і порушення прав людини з боку США, а також публікацію "панамських документів". Натомість Кремль засновник «Wikileaks» критикувати практично перестав.
Ассанж повернувся як великий гравець у 2016 році, коли в критично важливі моменти президентських перегонів став публікувати документи, що компрометують тільки одного з кандидатів на пост президента США – демократку Гілларі Клінтон. До неї він, як і лідери в Кремлі, ставився вкрай скептично. Ця низка збігів повинна насторожувати тих, хто сприймає «Wikileaks» досі як наднаціональну платформу, що працює "на захист прав людини", як колись мріяв Ассанж.
Чи можна себе убезпечити?
Так. Якщо немає чого приховувати…
