Явка виборців по Україні в межах 46%, навіть на лояльній Західній Україні – трохи більше як 56%. І це при тому, що губернаторська влада по деяких селах вхитрилася привести всіх виборців, та навіть тих, хто за кордоном і довела явку до неможливих 98%... Зокрема , можна це побачити за офіційними протоколами в Пустомитівському та Самбірському районах.
Чому виборець «проголосував ногами»? Чому відроджується антиукраїнська «фронда» на сході та півдні України? Чому так багато набрали голосів антиурядові партії серед патріотичних сил ?
Висновки напрошуються самі собою. Після неоголошеної війни, після сотень жертовних подвигів та сотень зрад, після тисяч поранень та знущань з громадян в державі нічого не змінилося. Олігархи при владі, «хлібні» посади продаються, а бюджет розкрадається.
Суспільство не хоче боротися із корупцією, а влада не буде. Скоро наші американські та європейські спонсори розчаровано махнуть на «незрозумілу Україну» та підуть на примирення із Росією. А для чого їм будувати нам європейську державу, якщо ми самі цього не хочемо.
Посилюються відцентрові-федералістичні тенденції. Кожен регіональний феодал хоче мати ще свою місцеву регіональну партійку, як «бич для незговірливого Києва». Галицька партія чи Бессарабська партія будуть шантажувати центральну владу, вимагаючи все більше грошей на місцеві потреби. Унітарність держави буде танути на очах.
А що наш дорогий та солодкий Петро Порошенко? Або реально працюємо, якщо дадуть, до весни, або готуємося на весну, після зими, дорогого газу та комунальних оплат до дострокових парламентських та президентських виборів.
