Поморянський замок – це пам'ятка історії та архітектури в селищі Поморяни Золочівського району Львівської області. Колись людська рука звела на світ цю монументальну та прекрасну споруду, тепер та сама рука доклалася до того, щоб цю споруду зруйнувати. Замок стоїть пусткою, тут випасають худобу, а місцеві розбирають його на будівельні матеріали.
Містечко Поморяни розташоване на відстані 27 км від Золочева. Загалом, побувавши у смт. Поморяни, одразу відчуваєш, що таке культурний шок. Селище лежить на прикордонній території двох областей - Львівської та Тернопільської, можливо, саме тому до закинутих пам’яток архітектури тут вже давно нікому немає ніякого діла.
У Поморянах є площа Ринок, а поруч - архітектурне диво – королівський палац Яна ІІІ, збудований в першій половині XVI століття.
Місцеві мешканці розповідали, що ходили чутки про те, ніби в палаці захований великий королівський скарб, тому люди в пошуках цього скарбу довели замок до повної руїни. Скарбу ніхто не знайшов, але добротною столітньою цеглою та покрівлею, очевидно, не погребували.
Загалом замок має свою дивовижну історію, у нього було дуже багато власників, але найвизначнішим, безумовно, був польський король Ян ІІІ Собеський, він же його засновник. За легендою, молодий Ян, коли ще був звичайним шляхтичем, вибрався на полювання в Красноставі, але заблукав, повертаючись з нього.
Втративши надію на щасливе повернення, молодий шляхтич вже змирився з тим, що вночі стане поживою для диких звірів, але йому трапився чернець-самітник, який жив у печері поряд з Поморянами. Чернець надав йому прихисток та їжу, залишивши його в себе на ніч.
Згідно з переказом, в ту ніч ченцеві наснився сон: він побачив свого гостя в яскравому сяйві з короною на голові. Через два тижня після цього Собеського було обрано польським королем. Молодий король не забув віщого монаха і з вдячності подарував ченцю землі для майбутнього Василіанського монастиря. Цю доброчинність монарха підтверджують документи від 1665 року.
До речі, ці землі належали родині Собеських й раніше, адже ще в 1619 році їх купив батько майбутнього короля, Якуб Собеський. Саме за Якуба Собеського містечко поновило Магдебурзьке право з 1456 року й розпочало новий етап свого життя у ролі торгового центру.
Після того, як молодий король збудував у Поморянах свій палац, він став його улюбленою резиденцією. Там молодий монарх часто влаштовував пишні бенкети, запрошуючи закордонних гостей. Палац свого часу кілька разів перебудовували, а особливістю його є те, що він неодноразово зумів вистояти перед навалами турків. Після того, як він перетворився на фортифікаційну споруду, його обгородили валами, а в рівчаках від яких і спомину не лишилося, текла вода тамтешньої річки. Власник палацу добре про нього дбав і не шкодував коштів, окрім того, там зберігалася велика колекція зброї та реманенту захопленого в боях з турками.
Після смерті короля замок почав занепадати, але в Поморян залишилися своя історія, яка є детально описана в «Хроніках Поморянських» Броніслава Заморського. Останніми мешканцями замку були два офіцери Гестапо. Місцеві жителі ще пам’ятають, що останні робили в палаці такий собі косметичний ремонт і почували себе там комфортно, доки хлопці з УПА не розстріляли їх прямо біля головної брами. Потому радянська влада, яка здавна славилася вишуканим смаком, зробила в приміщенні палацу ПТУ і зпоганила чудовий фасад палацу жахливими совковими прибудовами.
Додамо, що загальна площа замку — 1 206,00 м², загальна площа приміщень замку — 1 465,60 м² (включаючи підвали і горища — 2 509,60 м²). Однак цей замок може просто не пережити ще однієї зими, адже востаннє був реставрований у 1978 році.
Як розповів Гал-інфо в. о. начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Роман Онишко, ситуація із Поморянським замком є плачевна.
«Немає користувача і нема бажаючих. Замок у гостроаварійному стані. Понівечений дах, стіни, одна стіна завалилася. За два роки місцеві розібрали замок на будівельний матеріал. Це проблеми віддалених міст та містечок на окраїні області. Таких містечок не мало, колись вони процвітали, а зараз там майже немає життя», - зазначив Роман Онишко.
На державному рівні Поморянський палац фінансування не має.
Ще одна пам’ятка Поморян - Костел та неоготична Ратуша. На Костелі є табличка «Пам’ятка архітектури».
Ратуша. 2010 рік. Фото: Гал-інфо.
До речі, орган, який нині в Домініканському соборі у Львові і є чи не найдавнішим в Україні, був перевезений до Львова саме з цього костелу. Над входом до Костелу також можна побачити унікальну ліпнину гербу роду Собеських та втрачені вітражі. Костел та Ратушу сполучає собою площа Ринок. Та сама площа Ринок, що колись була місцем розташування яток, центром перехресної торгівлі та активного життя великого містечка, зараз вона заросла чагарником, а в Ратуші, яка теж є архітектурним надбанням, пасуться коні.
Усі фото з "Facebook" Тараса Батенка.
