До голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника звернулися громадські організації, серед яких – Рада Українського вільного козацтва в Канаді та США, Рада Українського козацтва при Президентові України, Європейська кавова асоціація SCAE, Асоціація працівників культури та мистецтва України, фонд Юрія Кульчицького, Міжнародна Асоціація “Козацтво” з пропозиціями урочисто відзначити 370-у річницю від дня народження Юрія Кульчицького, – повідомила прес-служба Львівської облради.
Розглянувши звернення громадських та козацьких організацій та взявши до уваги висновок управління у правах культури та туризму ЛОДА, комісія обласної ради з питань культури, духовного відродження, ЗМІ та туризму вирішила підтримати громадську ініціативу і винести на розгляд сесії обласної ради питання про проголошення 2010 року – роком Юрія Кульчицького та доручити профільним управлінням включити у свої плани заходи зі вшанування Юрія Кульчицького.
Так зокрема, управління культури пропонує підтримати ідею проведення Міжнародного фестивалю “Козацькому роду нема переводу”, наукової конференції, присвяченої ролі українського козацтва у військово-політичних подіях Європи другої половини XVII і постаті Юрія Кульчицького, та провести заходи з промоції с. Кульчиці – батьківщини гетьмана запорізького козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного і Юрія Кульчицького.
Довідка:
Народився Юрiй Франц Кульчицький в шляхетськiй родинів селi Кульчицi бiля Самбора в 1640 р. Замолоду пiшов на Сiч, пiд час одного з походiв потрапив у турецький полон, де не тiльки досконало вивчив турецьку мову, але й звичаї i, ясна рiч, пристрастився до кави. Після повернення з полону почав працювати як перекладач для Бєлградського відділення Австрійської Східної Компанії (Orientalische Handelskompagnie). На цій посаді він зібрав достатньо багатства, щоб відкрити власну торгову компанію у Відні.
Під час Віденської відсічі 1683 він визвався вийти з обложеного і голодного міста, щоб зв'язатися з Герцогогом Лотарингії Карлом V. Він покинув місто в турецькому вбранні й перетнув ворожі лінії, співаючи Оттоманських пісень. Зв'язавшись з герцогом, він зумів повернутися до міста з обіцянкою військової допомоги, що наближалась. Завдяки цим відомостям муніципальна рада вирішила не здаватися турецькій армії паші Кари Мустафи, а продовжувати боротьбу.
12 вересня облога була знята приведеним польським королем Яном III Собеським військом європейських союзників. Вдячні городяни Відня визнали Кульчицького героєм. Муніципальна рада нагородила його чималою сумою грошей, а бюргери надали йому дім в міському районі Леопольдштадт (Leopoldstadt). Король Ян III Собеський безпосередньо надав Кульчицькому 300 мішків кави, яку знайшли в захопленому таборі армії паші Кари Мустафи.
Кульчицький відкрив кав'ярню «Hof zur Blauen Flasche» (Дім під Блакитною Пляшкою) у Відні в кравецькому ряду біля собору. Завдяки Кульчицькому кава стала відомою в Австрії, і з часом його кав'ярня стала одним з найпопулярніших місць у місті. Кульчицький завжди обслуговував кавою в турецькому вбранні, чим додавав оригінальності місцю. Іншою його ідеєю було подавати каву з молоком та цукром, що було невідоме туркам і подобалось віденцям.
Відкрита у 1683 кав'ярня Кульчицького була першою у Відні і одною з перших в Європі — каву на той час ще зовсім не пили у Східній Європі, однак вона вже поширювалась на заході — декілька кав'ярень працювали у Парижі, Лондоні, Оксфорді та Бостоні.
Пам'ять Кульчицького увічнено памятником на віденській вулиці Kolschitzky.
