Слухай онлайн
Cуспільство

22 липня - 120 років з дня народження Ернеста Гемінґвея

Сьогодні виповнюється 120 років з дня народження Ернеста Гемінґвея (1899–1961) — одного з найвидатніших прозаїків минулого століття. Про це повідомили на Facebook-сторінці Інституту мовознавства імені O.O.Потебні НАН України.

Гемінґвей автор таких романів, як ʺФієста. І сонце сходитьʺ (ʺFiesta. The Sun Also Risesʺ; 1926), ʺПрощавай, зброє!ʺ (ʺA Farewell to Armsʺ; 1929), ʺПо кому подзвінʺ (ʺFor Whom the Bell Tollsʺ; 1940), повісти ʺСтарий і мореʺ (ʺThe Old Man and the Seaʺ; 1952), книги спогадів ʺСвято, яке завжди з тобоюʺ (ʺA Moveable Feastʺ; 1964).

Твори Е. Гемінґвея добре відомі у світі, їх перекладено багатьма мовами, зокрема й українською. Менш відомо, як класик створював свої шедеври. Пропонуємо вашій увазі невеличку замальовку про його ʺтворчу кухнюʺ.

Сюжети одних оповідань Е. Гемінґвей продумував наперед (ʺНапишу хороше оповідання, щойно залишуся сам на сам із друкарською машинкою… Усе побачене тримаю в голові. Стільки вражень за останній тиждень, що вистачить на цілу книгуʺ). Сюжети інших будував під час роботи, не маючи навіть і гадки, чим вони закінчаться. Роман ʺПо кому подзвінʺ був ʺпроблемою, яку він вирішував щодняʺ: письменник знав загальний напрямок оповіді, а конкретні події придумував по ходу справи.

Творчий настрій Е. Гемінґвей викликав за власним рецептом: закінчував писати тоді, коли знав, про що йтиметься далі. Наступного дня критично перечитував зроблене напередодні й, дійшовши кінця, міг одразу, без довгих роздумів продовжувати. А натхнення приходило за письмовим столом. У спогадах ʺСвято, яке завжди з тобоюʺ прозаїк зізнавався: поштовхом до роботи могло стати також ʺщонайсправжніше речення з усіх, які ти знаєшʺ. Знайшовши цю відправну точку, легко посувався далі.

Тексти класик дбайливо шліфував, домагаючись ясності. Найважче було добирати влучні слова. Останню сторінку роману ʺПрощавай, зброє!ʺ він переписував 39 разів (!). Інколи в пошуках кращих варіантів починав удаватися до вигадливого чи надто детального викладу, а тоді пересвідчувався, що ʺможна спокійно повилучати всі ті велемовні прикраси, повикидати їх і повернутися до того-от справжнього простого розповідного речення, яке я написав на початкуʺ.

Навіть у верстці Е. Гемінґвей не припиняв креслити й урізати. Щоправда, з досвідом цей процес поступово ʺпереміщувавсяʺ з чернеток у голову. В одному з листів він згадував, що роман ʺІ сонце сходитьʺ (ʺФієстаʺ) створив у віці 26 років за шість тижнів, але потім мусив переписувати його з першої до останньої сторінки. Натомість повість ʺСтарий і мореʺ була створена в 51 рік за вісім тижнів і жодних переробок не потребувала.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ