Сьогодні, 30 травня, минає друга річниця трагедії – підпалу на Грибовицькому полігоні твердих побутових відходів, під час якої під завалами сміття опинилось четверо людей – троє рятувальників та один еколог.
Із того часу рекультивація сміттєзвалища та будівництво нового сміттєпереробного заводу – це два надважливі міські питання, які потребують невідкладного вирішення.
Про те, як просувається розв’язання «сміттєвої» ситуації упродовж останніх 2 років, спілкувалися з міськими чиновниками: директором ЛКП «Зелене місто» Вадимом Ноздрею та керівником департаменту з питань поводження з відходами мерії Сергієм Салом.
Про ділянку під будівництво заводу
Після досить тривалого пошуку локації на території області місто врешті відшукало ділянку для будівництва заводу. Проте – у Львові, поблизу міських очисних споруд, на вул. Пластовій, 13. Для її фінального затвердження залишилось ще кілька важливих кроків: отримати звіт про оцінку впливу на довкілля та здоров’я мешканців від Міністерства екології, а також пройти державну експертизу проекту.
Загалом сміттєпереробний комплекс передбачає облаштування 2 складників. Перший – надсучасний та екологічний завод. Його можна будувати на території міста, що й практикують у великих європейських містах. І другий складник – новий регіональний полігон, який також фінансуватиме місто. Та будувати на території Львова його не можна і не будуть.
Наразі йдеться винятково про будівництво заводу. А ділянку під полігон шукатимуть за межами міста, віддалено від будь-яких поселень.
Розмір земельної ділянки на Пластовій – 7 га, із перспективою розширення на ще 3 га – для розташування складів та допоміжних приміщень. Вадим Ноздря підкреслює: цього обсягу цілком вистачає для дотримання усіх санітарних норм, а це перше, що визначає проект, і що перевірятиме державна експертиза. Обрана ділянка із великим запасом віддалена від житлової забудови – як на території міста, так і на території сусідніх сіл. Йдеться про понад 1000 м.
Фінансуватиме і контролюватиме реалізацію проекту Європейський Союз.
Про спротив місцевих мешканців та аргументи міськради
Частина мешканців мікрорайону досі пікетує рішення міськради щодо вибору ділянки, і навіть зареєструвала відповідну петицію про його заборону, яка, однак, не набрала достатньо голосів для розгляду. Основний аргумент, який наводять, – комплекс, мовляв, буде небезпечний для здоров’я, і разом із міськими очисними спорудами може призвести до екологічної катастрофи.
У міськраді ж переконують: збудувати сміттєпереробний завод не за євростандартами не мають права, адже вкладати кошти в неекологічне будівництво міжнародні організації-кредитори просто не будуть. «Мешканцям закидають інформацію, яка не відповідає дійсності, залякують, наводячи приклади, які до нашого проекту не мають жодного стосунку, – пояснює Вадим Ноздря. – Мовляв, ідеться не про сміттєпереробний завод, а про сміттєспалювальний, який забруднюватиме повітря, а то й зовсім про полігон для відходів, чого не може бути в принципі». Щодо близькості до очисних споруд, то, за словами чиновника, останні й справді потребують реконструкції. Відповідний проект уже розробляє ЛКП «Львівводоканал». У перспективі місто передбачає отримання додаткових переваг від спільної роботи обох комплексів – очисних споруд та сміттєпереробного заводу.
Із місцевими мешканцями міські посадовці зустрічаються регулярно, і навіть відгукнулись на їхню вимогу – провести комплексне екологічне дослідження мікрорайону. Станом на зараз, уже розроблено технічне завдання, зібрано пропозиції від компаній, що мають ліцензію на такий вид роботи, і запропоновано активістам створити наглядову раду, яка б контролювала цей процес. Окрім того, для ініціативних мешканців мають намір організувати поїздку за кордон, аби показати якісні приклади роботи таких сміттєпереробних заводів у світі.
Про механізм роботи заводу
На заводі буде приймальне відділення – закритий цех, де автоматично закриватимуться двері, і де буде резервна площа для зберігання 2-денного об’єму відходів. Передбачено потужну систему вентиляції та систему очищення повітря.
Із цього відділення відходи потраплятимуть на 2 сортувальні лінії. Вони розділятимуться принципово на 2 частини: органічну і неорганічну. Органіку скеровуватимуть до потужності біологічної обробки, тобто на компостування. При цьому буде 3 ступені очищення повітря, аби нічого не потрапило назовні. Натомість неорганіка йтиме на сортування, у результаті якого із неї виділятимуть пластик, папір, картон та скло.
Далі залишкове сміття йтиме на пресування. Водночас, відходи вже будуть сухими: із них заберуть все, що є ресурсоцінним, що можна продати як вторсировину. Далі – спресовані сухі брикети завантажуватимуть і відвозитимуть на подальшу утилізацію на полігон. А із фракції сухих горючих матеріалів вироблятимуть паливо, яке зможуть використовувати цементні заводи.
Усі процеси на заводі будуть автоматизовані і контрольовані, однак – працюватимуть там і люди. Будуть елементи ручного сортування, окрема сортувальна кабіна. Завод сортуватиме й перероблятиме відходи в 2 зміни, у кожній із яких буде залучено до 45 людей, включно із адмінперсоналом.
Завод перероблятиме орієнтовно 60% усіх відходів, а залишок захоронюватимуть на новому полігоні. Ідеться про вже перероблені відходи – без неприємного запаху та рідини, яка могла б перетворитись у фільтрат. Зміна обсягу і природи сміття дозволить місту також зекономити на транспортних витратах.
Про таймінги та кошти
Місто обрало компанію, яка розроблятиме проект будівництва заводу. Натомість тендер на власне облаштування має намір оголосити найближчими днями. Уже зараз є компанії, охочі взяти в ньому участь. Серед них – лідери галузі в Європі – з Німеччини, Франції, Італії, Голландії, Польщі.
Місту будівництво такого заводу обійдеться у близько 24 млн євро. Із них 20 – кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку, терміном на 13 років, із відтермінуванням на перші три роки. Відсоткова ставка – не більше 6%. Решта – це кредит за рахунок Фонду чистих технологій із незначною відсотковою ставкою 0,75%.
Розпочати облаштування сміттєпереробного заводу мають намір уже влітку цього року. Термін будівництва в тендерних умовах становить 24 місяці. Тобто, аби завезти на переробку першу партію сміття, потрібно орієнтовно 2 роки. Потужності майбутнього заводу наразі розраховують лише на потреби міста.
Про порятунок Грибовичів
Уже відомий підрядник, який коригуватиме проект з рекультивації полігону. Це досвідчена харківська компанія. На все про все – 3 місяці, включно з експертизою. Опісля – проект повинен пройти різні щаблі погоджень, у тому числі – і в Кабінеті Міністрів.
Паралельно із процедурою коригування проекту, ЛКП «Збиранка» підписало договір з компанією з Києва на реконструкцію полігону, тобто першочергові будівельні заходи, які передують рекультивації. Проводитимуть їх за спільним проектом французької компанії «Egis» та львівського інституту «Гірхімпром». Наразі йдеться про облаштування захисної дамби і валу в місці зсуву, збір фільтрату по всьому периметру полігону та відведення дощових вод, аби вони не потрапляли в озера-збірники і не змішувались із фільтратом. Тут також мають намір влаштувати оглядові колодязі та під’їзну автомобільну дорогу. Завершити ці роботи повинні до кінця року. Тоді ж зможуть розпочати рекультивацію.
До слова, на сьогодні мешканці Великих та Малих Грибовичів, Малехова і Збиранки отримують від міста безкоштовне водопостачання (із червня буде встановлено безкоштовну норму на людину – до 1,5 куб м на місяць. – Авт.). Окрім того, щороку кожне із сіл отримує по 250 тис. грн. щорічно на оздоровлення місцевих дітей.
