Правозахисники та громадські активісти закликають 3 серпня у центрі Києва відзначити день народження українця Валентина Виговського, який у грудні 2015 року був засуджений у Росії до 11 років суворого режиму зі звинуваченнями у "шпигунстві".
В Україні Валентина Виговського називають політичним в'язнем, вважаючи його кримінальну справу сфабрикованою.
Громадський рух "Let my people go" кличе 3 серпня прийти на Європейську площу столиці на знак солідарності з українцем, якому у цей день виповнюється 33 роки. Туди прийдуть батьки Валентина, адвокати, громадські активісти.
За даними організації, у вересні 2014 року під час приватного візиту до Сімферополя Валентина затримала так звана кримська самооборона і доправила до будівлі колишнього СБУ в Сімферополі. Пізніше його утримували в московському "Лефортово", де інкримінували "комерційне шпигунство".
Федеральна служба безпеки Росії у грудні 2015 року повідомила: "Виговський В.П. потрапив у поле зору Федеральної служби безпеки Російської Федерації у 2012 році. (...) Іноземець через мережу Інтернет залучав працівників організацій російського оборонно-промислового комплексу авіаційно-космічного профілю до збирання і передачі йому за грошову винагороду закритої технічної документації з провідних перспективних розробок".
"Надалі Виговський В.П. мав намір передати зібрані відомості представникові іноземної держави за грошову винагороду", - твердили у прес-службі ФСБ. Там також повідомили, що Валентин Виговський "визнав факти вербування російських громадян і ведення розвідувальної діяльності проти Росії".
Правозахисники в Україні припускають, що зізнання у злочині слідчі отримали, застосовуючи тортури до Валентина.
Ось як розповідає про його затримання батько, Петро Виговський.
"Ми не відразу зрозуміли, що син зник. Тільки на третій день ми зрозуміли, що сталося, і пішли в міліцію. Через кілька днів своїми каналами дізналися, що Валентина схопили люди з так званої "самооборони". Як нам розповіли (не беруся стверджувати, що так і було), його заарештували вранці на залізничному вокзалі. Тоді затримали велику групу приїжджих. Звернули увагу, що йому 30 років, у нього київська прописка. Не виключаю, він ще щось сказав. Валентин був на Майдані. Йому зовсім не подобалися події, що відбувалися тоді в Криму. Востаннє його бачили побитого у приміщенні СБУ Сімферополя. Потім його, ймовірно, передали ФСБ і переправили до Росії", - розповів батько в інтерв'ю інтернет-виданню "Гордон".
Із травня 2016 року Валентин Виговський відбуває покарання у тюрмі селища Утробіно поблизу російського міста Кіровськ.
З посиланням на російського правозахисника Артура Абашева Петро Виговський розповів, що син перебуває в одиночній камері у повній ізоляції. Правозахисники кажуть, що довгий час до нього нікого не пускали, протягом 22-х місяців не передавали жодного листа.
Петро Виговський в інтерв'ю інтернет-виданню Гордон розповів, що його син закінчив факультет електроніки Київського політехнічного інституту, відкрив своє маленьке підприємство з ремонту автомобілів і захоплювався авіацією.
"Він читав усі сайти про літаки й авіабудування, стежив за всіма виставками і спілкувався на форумах з такими ж, як сам. Напевно, тому й потрапив у поле зору ФСБ", - вважає батько.
Петро Виговський побоюється, що після повернення в Україну Надії Савченко, Юрія Солошенка та Геннадія Афанасьєва загальмується процес звільнення інших утримуваних у російських в'язницях громадян України.
Він твердить, що документи на екстрадицію його сина перебувають у колонії, однак Валентин їх поки що не бачив.
Як розповіла ВВС Україна активістка руху "Let my people go" Олександра Матвійчук, міністерство юстиції України звернулося до мін'юсту Росії зі списком громадян України, яких просить передати Україні відповідно до Конвенції 1983 року про передачу засуджених осіб. У цьому списку на екстрадицію є і Валентин Виговський. (На сьогодні, окрім нього, у тюрмах Росії перебуває 15 українських громадян. - Ред.)
Згадана Конвенція не має часових обмежень, однак передбачає низку кроків, що їх мають здійснити дві країни. Після звернення України міністерство юстиції Росії має звернутися до Федеральної служби виконання покарань і до колоній, де перебувають громадяни України, щоб отримати підтвердження про відсутність перешкод для передачі ув'язнених. Потім відповідні документи мають бути передані до міністерства юстиції України, яке, своєю чергою, надішле їх до суду. Український суд має привести вирок російського суду у виконання і передати відповідні ухвали мін'юсту Росії.
"Це дуже тривала процедура. Але цей правовий механізм можливий лише у разі ухвалення політичного рішення", - сказала ВВС Україна Олександра Матвійчук.
