"Батьківщина" вже понад 20 років з перемінним успіхом бореться за владу. Незмінна лідерка партії Юлія Тимошенко не раз доводила, що вміє добре триматися на плаву та шукати союзників, втім її останні серйозні перемоги були 10 років тому.
Зараз «Батьківщина», як і всі партії, готується до позачергових парламентських виборів. На вчорашньому з'їзді Тимошенко представила двох важливих союзників – колишнього силовика Наливайченка та нового спонсора – олігарха Таруту. Наразі кампанія «Батьківщини» у порівнянні з іншими виглядає нецікавою та класичною в негативному значенні цього слова. Поки решта партій змінюють назви, створюються, кардинально перебудовуються або взагалі роблять хоч щось, команда Юлії Тимошенко стоїть на місці. Як результат, її рейтинг від березня обвалився вдвічі, а антирейтинг складає понад 27%.
Трохи історії
Офіційна реєстрація «Батьківщини» відбулась у 1999 році. Цьому передувало створення в парламенті однойменної фракції. Починаючи з 2002 року партія брала участь в кожних парламентських виборах і проходила до Верховної Ради, з Тимошенко чи без.
На своїх перших виборах «Батьківщина» взяла 22 депутатських мандати, набравши 7,2% голосів. Далі партія активно підтримувала Помаранчеву революцію, але в 2006 на вибори пішла окремо. Тоді команда Тимошенко посіла друге місце, програвши «Партії регіонів». «Батьківщина» набрала 22% або 129 місць у парламенті. Через рік на позачергових виборах партія покращила результат до 156 мандатів.
У 2012 році «Батьківщина» стала платформою для об'єднаної опозиції проти Януковича. До неї війшли «Реформи і порядок», Народний рух України, «Фронт змін», «За Україну!», «Народна самооборона», «Громадянська позиція», Соціально-християнська партія та Меджліс. Лідером став Арсеній Яценюк, оскільки Юлія Тимошенко перебувала в ув'язненні. На виборах у тому ж році «Батьківщина» взяла 101 місце в парламенті (22%).
Через два роки, у 2014, Тимошенко виходить на свободу та програє Порошенку президентські вибори. Тоді ж на парламентських виборах її партія ледь долає 5-відсотковий бар'єр – «Батьківщина» отримує всього 5,6% голосів. Велика кількість старих соратників Тимошенко – Турчинов, Аваков, Княжицький, Денісова, Яценюк – залишили її та пішли в інші політичні проекти. Натомість Юлія Володимирівна була змушена задовольнятися доволі суперчливими та скандальними кадрами, як-от: Власенко, Кужель, Савченко чи Приходько.
На цьогорічних президентських виборах лідерка «Батьківщини» була одним із претендентів на вихід у другий тур. Втім, попри негласну підтримку міністра внутрішніх справа Авакова, Тимошенко показала третій результат.
Її передвиборча кампанія запам'яталася великою кількістю брехні та маніпуляцій. Згадувати усі фейки та перебільшення, до яких вдавалась Тимошенко немає сенсу. Ця тема заслуговує окремої наукової праці. Чого варте лише внутрішнє соціологічне дослідження «Батьківщини», згідно з яким Юлія Володимирівна перемагала на виборах президента, в той час як решта рейтингів давали їй максимум друге місце. Як мінімум, двічі - у 2017 та 2018 роках незалежна аналітична платформа VoxCheckUkraine визнавала Юлію Володимирівну найменш правдивим українським політиком.
Про ідеологію
Практична кожна партія в Україні придумує для себе якусь ідеологічну течію. Хтось вважає себе демократами, хтось соціал-демократами, інші є лібералами, а треті націоналістами. Щось схоже і намагається мати «Батьківщина». У 2016 році це була партія, яка поєднує національні, демократичні, християнські цінності, реформаторство, патріотизм, державну солідарність, права і свободи громадян, побудову конкурентоспроможної держави європейського типу (з програми партії за 2016 рік).
З цього документу можна без кінця-краю цитувати окремі беззмістовні шматки, але розуміння, якого ідеологічного спрямування дотримується «Батьківщина» ви так і не отримаєте. Яка це партія? Демократична? Соціал-демократична? Правоцентрична? Консервативно-ліберальна? Ні програмні документи, ні висловлювання лідерів відповіді на це питання не дадуть.
Насправді партія Тимошенко є звичною для України політичною силою популістського характеру. Члени «Батьківщини» люблять критикувати реформи та діючу владу, проте не пропонують альтернатив. Партія обожнює спекулювати на болючих для населенням темах – тарифах, зарплатах, війні, корупції. Але похизуватися чимось, окрім зігнаних мітингів, для вирішення схожих проблем партія не може.
Як вище було написано – заяви Тимошенко частіше містять неправду, подану з маніпуляцією та перебільшенням, аніж конструктивну аргументовану позицію. Такий виклад дуже добре сприймає простий народ, який лідерка «Батьківщини» не перший рік переконує в тотальному зубожінні.
Саме популізм як спосіб досягнення політичних цілей те ведення політичної боротьби є основним у партії «Батьківщина». Навіщо розповідати людям про медичну реформу, якщо можна повідомити, що Супрун проводить експерименти над людьми? Навіщо брати участь у розв’язанні війни на Донбасі, якщо можна банально критикувати Мінські угоди? Навіщо взагалі говорити правду, якщо можна зманіпулювати та недоговорити? Саме так мислить Юлія Володимирівна.
Яка ситуація зараз?
Наразі «Батьківщина» має 6,9% підтримки серед тих, хто визначився. На п’яти їй наступає «Голос» Вакарчука, який демонструє хорошу динаміку. Попереду партії Тимошенко «Європейська Солідарність», «За життя» та «Слуга народу». Ще в березні цього року рейтинг партії «Батьківщина» сягав 20%, втім він поступово почав обвалюватись до сьогоднішнього рівня.
Недавній з’їзд «Батьківщини» показав, що партія проігнорувала запит суспільства на нові обличчя – у першій п’ятірці добре знайомі українцям політики. Серед них і донбаський олігарх Сергій Тарута, який підтримав Тимошенко на виборах президента. Дуже цікаво, як в’яжеться його відкрита антинатівська позиція із протилежним баченням Тимошенко та «Батьківщини».
Так само Тимошенко наплювала на будь-які побажання своїх виборців, заявивши після з’їзду про готовність створити коаліцію зі «Слугою народу». А як же «Новий курс», тарифи і ціни на газ? За що тоді голосуватимуть? За якнайшвидше утворення союзу із «зеленими»?
Навіть недолугий проект «Новий курс» міг чимось зацікавити виборця «Батьківщини» і навіть залучити нового. Влітку минулого року ця «амбіційна» програма гриміла з кожного каналу та сайту, але належного ефекту не дала – позначки біля прізвища Тимошенко поставили значно менше людей, ніж того хотіла Юлія Володимирівна.
Цього ж разу Тимошенко попросила дати «Батьківщині» в складі коаліції 100 днів, мовляв у неї є план дій і вона готова працювати на країну. Дивно, що Юлія Володимирівна вперше в житті готова працювати не в опозиції, адже всі етапи її кар’єри супроводжувались боротьбою з владою. Навіть на посаді прем’єр-міністра при Януковичу.
