315 років тому в 1705 році було завершено роботу над однією з найцінніших пам’яток сакрального мистецтва епохи бароко – Богородчанським іконостасом. Його було створено для монастиря у Скиті Манявському на Прикарпатті. Автором іконостасу є Йов Кондзелевич та його майстерня, що діяла при Білостоцькому монастирі на Волині.
Про це йдеться у повідомленні Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького у Facebook.
Безпосередньо у Скиті Манявському іконостас знаходився до закриття монастиря наприкінці XVIII століття, після чого його було передано до містечка Богородчани (звідси й назва). Наприкінці ХІХ століття іконостасом зацікавився відомий меценат, археолог та дослідник граф Войцех Дідушицький. Стараннями Дідушицького іконостас було відреставровано, опубліковано перше дослідження про нього – і пам’ятка стала відомою.
Після початку І Світової війни іконостас було евакуйовано до Відня, а по її завершенні він потрапив до Варшави. Завдяки митрополиту Андрею Шептицькому, в 1924 році Богородчанський іконостас було викуплено і передано до Національного музею у Львові. У 1926 році, після реставрації, частини іконостаса були виставлені на постійній експозиції музею. З цієї нагоди було опубліковано перше ілюстроване видання, присвячене пам’ятці – «Скит Манявський і Богородчанський іконостас».
У радянський час пам’ятка зберігалась у непристосованому фондосховищі, яким тимчасово став Вірменський собор у Львові. Тож у 1990-х роках виникла потреба наступної реставрації, яку було завершено у 2005 році, а з 2013 року увесь іконостас представлений в постійній експозиції музею.
Ширина Богородчанського іконостасу 13 метрів, а висота – 11 метрів. Він складається з шести горизонтальних рядів ікон у пишних, різьблених рамах.
Унікальна пам`ятка Йова Кондзелевича - Вощатинський іконостас
Також запрошуємо відвідати Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького у віртуальному 3D турі за посиланням.
