1943 рік 1-2 березня – у Корюківці на Чернігівщині нацисти почали каральну акцію. Загинули близько семи тисяч цивільних жителів містечка. Це була помста радянському підпіллю за розгром місцевого окупаційного гарнізону. Знищення Корюківки є наймасштабнішою каральною акцією нацистів у Другій світовій війні в Європі
Під час німецької окупації України село Корюківка (нині - місто в Чернігівській області) було одним з центрів партизанської війни. У ніч на 27 лютого 1943 року партизани Олексія Федорова, дізнавшись, що діти одного з командирів партизанського підрозділу були ув'язнені в корюківській в'язниці, напали на місцевий гарнізон, вбивши 78 солдатів і взявши в полон дев'ятьох. Діти патризанського командира та кілька людей були звільнені з в'язниці, деякі будівлі були підірвані.
Вранці 1 березня 1943 року до Корюківки прибув підрозділ СС та каральний загін поліції, силами яких жителів села почали зганяти в центр. Того ж дня більше 500 чоловік були розстріляні у великих будівлях. Одночасно до 10 машин із карателями прочісували всі хати й околиці населеного пункту і вбивали жителів у як помешканнях, так і на вулицях. Коли деякі жителі, передбачаючи майбутнє вбивство, спробували втекти, німці почали входити у всі будинки та розстрілювати їх мешканців на місці. Також був виданий наказ вбити всіх жителів Корюківки, які втекли в сусідні населені пункти. Великі групи людей розстріляли на подвір'ї церкви, на колгоспному дворі, у свинарнику, місцевому театрі.
«Моя маленька донька лежала у мене на грудях, коли стріляли в неї прокляті кати там, у ресторані, – розповідав Євген Римар, якому вдалося вижити. – Де тепер братська могила, там стояв ресторан. Заганяли нас туди, як худобу на бойню, й били з автоматів. Ніну я на руках ніс. А фашист поцілив мені в око. Я впав, а він по мені як застрочить. Тут у мені все потемніло, і нічого я більше не пам’ятаю. Троє моїх діток були вбиті. Навіть закопати їх не довелось: і мертвих діток не побачив, спалили їх прокляті кати. І не лишилось від моїх діток нічого. Навіть могилки...»
Одночасно солдати на машинах прочісували околиці містечка та оглядали хати. Усіх, хто їм траплявся, розстрілювали на місці. Після того містечко спалили.
Партизанські загони Федорова налічували близько 5,5 тисяч бійців і більшість з них на момент трагедії розміщувались поблизу Корюківки у навколишніх селах, але жодної допомоги мирним жителям не надали, хоча загони СС і каральні з'єднання налічували не більше 600 чоловік.
Очевидці розказували, що дим і заграву від пожежі було видно за 27 км від Корюківки у Сновську, за 50 км – у Сосниці та за 25 км – у Холмах. Акція тривала 1 і 2 березня 1943-го. 9 березня каральний загін повернувся, щоб допалити селище і добити вцілілих.
Нині вдалося встановити імена близько 2000 жертв.
