У Другій світовій війні українці воювали в лавах Червоної, Української повстанської та багатьох арміях Об’єднаних Націй. Уродженці різних куточків України й українці світу, котрі були в регулярних арміях або ставали партизанами, служили у допоміжних формуваннях чи на передовій, пройшли усю війну чи загинули в боротьбі, пліч-о-пліч із іншими народами боролися проти нацизму.
Вояки Української повстанської армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Їхня стратегічна мета – відновлення української державності.
УПА також наслідувала козацькі військові традиції. Символічний день її створення – 14 жовтня 1942 року. У постанові Української Головної Визвольної Ради йдеться:
“У жовтні 1942 року на Поліссі постали перші збройні відділи, що дали початок Української Повстанської Армії. 1) Для зафіксування цього історичного моменту визначається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА. 2) Для вшанування цього моменту день 14-го жовтня, що збігається з історичним козацьким святом Покрови, вводиться як святковий день УПА”
Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів 1920–1930-х років. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральні органи СРСР репресували понад півмільйона осіб.
Воякам УПА довелося воювати одразу проти двох режимів – гітлерівського та сталінського. Головною метою своєї боротьби вони визначили Незалежність України, її волю та свободу.
Декалог Українського націоналіста говорить:
Я — Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:
Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї.
Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації.
Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
Пімсти смерть Великих Лицарів.
Про справу не говори, з ким можна, а з ким треба.
Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.
Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства й простору Української Держави.
Інформацію про створення УПА можна знайти у наказі Головного командира УПА Романа Шухевича (псевдо «Тараса Чупринки») від 14 жовтня 1947 року. А також у постанові Української головної визвольної ради від 30 травня 1947 року.
Варто зазначити, що УПА вважала Покрову покровителькою та опікункою Українського війська, тому 14 жовтня символічно є Днем створення УПА. Однак після поразки підпілля, за часів жорсткого тоталітарного режиму СРСР, це свято не прийнято було відзначати.
У 2005 році Президент України Віктор Ющенко своїм Указом відновив святкування річниці створення УПА на Покрову – 14 жовтня.
