Дмитро Добродомов відомий своєю боротьбою з корупцією на всіх флангах - у журналістиці, громадській діяльності та політиці. На перший погляд його "Народний контроль" універсальна сила, та, виявляється, набагато вигідніше бути всім одразу - так легше вести агітацію. Ми розповідаємо, з чим Добродомов йде на вибори і скільки значень має "Народний контроль".
Політична програма:
Дмитро Добродомов, як відомо, є запеклим борцем із корупцією. Його програма повторює неодноразово проголошені ним заклики зламати систему, привести в політику нових людей та змінити країну.
Перші пункти його передвиборчого тексту присвячені саме цьому. Добродомов обіцяє антикорупційну та судову реформи – для "топ-корупціонерів" довічне ув'язнення, а для суддів – відкриті вибори. Також він збирається на третину скоротити кількість депутатів та чиновників. Нардепів обиратимуть тільки на два терміни.
Економіку Добродомов вважає однією із складових миру. На його думку, високі стандарти життя повернуть людей із окупованих території до України. Він обіцяє припинити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, натомість вимагатиме квот у Заходу на українську продукцію. Митницю Добродомов автоматизує та знизить у її роботі людський фактор. Це поверне Україні 200 мільярдів грн, які вона втрачає щороку.
Також Добродомов не буде кардинально змінювати зовнішньополітичний курс країни. Він виступає за вступ до НАТО та ЄС, але за умови виконання всіх реформи, щоб бути "союзником на рівних правах, а не ресурсним додатком".
Коментар політолога та журналіста Сергія Стуканова:
"Гадаю, для Дмитра Добродомова участь у президентських перегонах не має самостійного значення; це є радше нагадуванням про себе напередодні виборів до Верховної Ради. Обраний до парламенту як журналіст-розслідувач та громадський діяч на ниві боротьби із корупцією, Добродомов спиратиметься в своїй кампанії на мережу активістів заснованого ним руху "Народний контроль". Втім, Добродомов має чимало конкурентів на цьому електоральному полі, починаючи, зокрема, із Гриценка із його обіцянками "повідрубувати руки за корупцію". За цих умов сподіватися на який-будь вагомий результат для Добродомова важко".
Що відомо про особу Дмитра Добродомова?
Добродомов розпочинав як журналіст-антикорупціонер, працював у кількох львівських ЗМІ. Згодом він став гендиректором популярного телеканалу ZIK, на якому випускав програму "Народний контроль". Завдяки ній Добродомов сформував свій образ журналіста-розслідувача та рішучого бійця із корупцією. У 2014 році він вирішує перенести свій образ на політичне поле, тому покидає канал та через рік засновує ГО із схожою назвою – "Громадський рух "Народний контроль". Трохи згодом з’являється і партія з аналогічною назвою.
У 2015 році Добродомов балотувався у мери свого рідного Львова. Паралельно він рекламував у кількох областях України свою партію "Народний контроль". Члени політсили брали участь у місцевих виборах по всій країні. Проте для піару він використав трішки змінений логотип програми "Народний контроль", що не сподобалось телеканалу ZIK. ЗМІ виступило із заявою про крадіжку Добродомовим бренду і використанні його у політичних цілях. Хоч суд і вирішив суперечку на користь кандидата в президенти, Добродомов і до, і після цього випадку неодноразово вдавався до незаконної агітації.
Однією із прикметних рис його агітації є стирання межі між політичною, журналістською та активістською діяльністю. Окрім використання логотипу програми в рекламі, він також вів журналістські розслідування, будучи кандидатом у народні депутати. Хто міг завадити Добродомову розслідувати своїх опонентів, якщо в студії він просто представник четвертої влади? Ще у 2015 році громадський рух ЧЕСНО перед місцевими виборами писав про порушення, до яких вдавався Добродомов із "Народним контролем". На схожу тему вийшов і матеріал минулого року. У ньому ширше розкрито тему використання телепрограми для піару партії та її членів. У телевізійному варіанті "Народного контролю" (який став виходити на багатьох регіональних каналах по Україні) найчастіше експертами та учасниками були, як не дивно, члени партії Добродомова. До та після виборів у сюжетах розповідали про їх здобутки та ініціативи. Траплялося й таке, що в регіонах у одному приміщенні могли працювати журналісти та водночас діяти громадська приймальня або партійний офіс міг бути паралельно тією ж приймальнею. Добродомов, вочевидь, не зміг диференціювати журналістику, політику та громадську діяльність, тому вирішив це все об’єднати. Погодьтесь, простіше безкоштовно піарити партію з телеекранів під прикриттям медійної діяльності, аніж платити за білборди чи замовляти типографію. Або ж мати громадське об’єднання, до якого вища довіра, щоб через нього агітувати свою ж партію.
У середині минулого року партія "Народний контроль" об’єдналася із "Громадянською позицією" Гриценка. Разом вони створили платформу "Народна довіра". Зі слів Добродомова, метою було висунення єдиного кандидата та його команди з 5 ключових посад. Всім відомо, що Гриценко марив об’єднанням навколо себе демократичних сил, щоб мати більше шансів на перемогу. А "Народний контроль" Добродомова була однією із сил, на яку розраховував лідер "Громадянської позиції", проте минулого року восени Гриценко втратив потенційного союзника. Добродомов заявив, що йде в президенти самостійно. Він розповів, що їх платформа не склалася, втративши актуальність.
У 2017 році Добродомов був одним із тих, хто допомагав екс-очільнику Одещини Саакашвілі прорвати кордон у пункті пропуску "Шегині". Про це заявляло у МВС, хоча лідер "Народного контролю" від цього всіляко відхрещувався. Зате коли тривав суд, Добродомов був готовий взяти грузина на поруки.
Декларація Дмитра Добродомова:
За 2017 рік Добродомов отримав за роботу у Верховній Раді 480 тис. гривень. З них 252 тис. – кошти на виконання депутатських зобов’язань. Майже 230 тис. склала компенсація від Апарату ВР за проживання в Києві та проїзд Україною. Також Добродомов отримав майже 19 тис. добових у рамках візиту до Стокгольму від Консультативної місії ЄС в Україні.
У банках кандидат у президенти тримає майже 64 тис. грн, 4307 євро. Також Дмитро Добродомов має активи у дорогоцінних (банківських) металах на суму - 36 235 грн. Готівкою він задекларував 170 тис. грн, 20 600 доларів і 8700 євро. 10 тис. гривень він позичив Івашкевичу Павлу.
Дмитро Добродомов володіє квартирою у Львові площею 139 м кв. та орендує житло в Києві на 92 м кв. Також він вказав частину прав на квартиру площею 37 м кв. та право на користування житлом (148 м кв.) матері Мосолової Олени.
Їздить Дмитро на автомобілі Skoda Octavia А5 2012 року випуску, яка належить громадянину України Борису Марченку.
Окрім того, кандидат у президенти зареєстрував права на сценарій до своєї телепрограми "Народний контроль" та акції компанії ПАТ "Львівметал" на суму 1,4 тисячі гривень.
Політична кар’єра Дмитра Добродомова:
До приходу в політику Добродомов працював у журналістиці. Був редактором видавничої груп "Експрес" та генеральним продюсером телеканалу ZIK.
У 2002 році після участі в акції "Україна без Кучми" спробував пройти до Верховної Ради по виборчому округу №116 як самовисуванець, проте безуспішно. Як виявилось, це був журналістський експеримент у рамках роботи в "Експресі".
Через 10 років, у 2012 балотувався від партії УДАР по одномандатному округу №115 у Львові, але знову не пройшов до парламенту.
У 2014 році, після Євромайдану, нарешті потрапив до Ради по тому самому округу, що й два роки тому. Хоч Добродомов знову йшов самовисуванцем, під час агітації використовував символіку БПП "Солідарність". У парламенті став секретарем комітету з питань запобігання і протидії корупції.
У жовтні минулого року на з'їзді "Народного контролю" його висунули кандидатом у президенти України.
Відео, яке запам'яталось:
