17 січня до України прибула міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок. Вона зустрілася з представниками місії ОБСЄ в Україні і головою МЗС Дмитром Кулебою перед завтрашньою поїздкою до Москви.
Про це інформує Гал-інфо.
Зокрема очільники МЗС обох держав провели брифінг, під час якого зробили низку важливих заяв.
Голова МЗС Німеччини Анналена Бербок пригрозила Росії наслідками у разі вторгнення в Україну. Можуть ввести заходи проти газопроводу "Північний потік-2". Вона нагадала, що процес сертифікації газопроводу поки зупинено.
"Ми з огляду на цей проєкт, маємо геополітичні нюанси. Ми підтримуємо позицію Вашингтона, що якщо ескалація з боку РФ буде продовжуватись, то будем застосовувати відповідні заходи", - заявила Бербок.
Також вона наголосила, що Німеччина заявила про підтримку суверенітету України і що ФРН готова "зробити все" для перезапуску нормандського формату.
Водночас міністр закордонних справ України заявив на Брифінгу, що Україна і Німеччина продовжують обговорення питання можливого постачання Берліном оборонної зброї.
“У ситуації, що склалась, кожна країна може робити те, що вважає за потрібне, і таке, що відповідає її національним інтересам, коли йдеться про підтримку України. Я не буду приховувати, що сьогодні ми обговорили з пані міністром питання постачання озброєнь до України з Німеччини. Я навів аргументи і позицію української сторони”, - сказав міністр.
Водночас, з його слів, насамперед сторони прагнуть, щоб у вирішенні конфлікту спрацював саме дипломатичий трек, і щоб зусилля, які докладені для досягнення результату у “нормандському форматі” – дали свій результат.
“Ми знаємо, де і яку зброю можна отримати. Ми чудово знаємо, як її можна використовувати для захису нашої території. І ми над цим щоденно працюємо і маємо дуже непогані результати. Наш діалог з Німеччиною з цього питання також продовжиться”, - додав він.
На аналогічне питання щодо постачання зброї Україні німецький міністр відповіла, що “позиція уряду Німеччини щодо постачання зброї… відома”.
Кулеба також нагадав, що раніше Київ пропонував окремим партнерам України очолити один із п’яти напрямків роботи «Кримської платформи».
«Сьогодні я з радістю дізнався, що Німеччина готова стати співлідером у Кримській платформі на напрямку політики невизнання. Це підтвердження лідерського підходу німецької дипломатії і я сподіваюся, що такою вона залишиться і в подальшому», – прокоментував Кулеба.
