Нещодавно було опубліковано опитування «Політичні погляди мешканців Львівської ОТГ» проведене компанією Socio Inform щодо електоральних настроїв населення напередодні місцевих виборів.
Про результати опитування Гал-інфо поспілкувалося із політологом, доктором політичних наук, професором, завідувачем кафедри політології Львівського національного університету ім. І. Франка Анатолієм Романюком.
«Ми бачимо, що ситуація є динамічною. Результати цього опитування варто порівнювати із результатами попередніх опитувань, які проводились Socio Inform та іншими соціологічними фірмами. Позиції політичних партій постійно змінюються і це нормально, адже ми увійшли в останній тиждень передвиборчої боротьби», - сказав Анатолій Романюк.
Він додав, що в останній тиждень перед виборами, як правило, є 10-14% невизначених виборців, які шукають за кого вони будуть голосувати.
«Відповідно це і призводить до певних коливань у рейтингах. Загалом певне здивування викликає оцінка, яка є в цьому опитуванні щодо співвідношення двох головних претендентів на лідерство у міській раді — це «Європейська Солідарність» і «Самопоміч». Це перше соціологічне опитування, де «Самопоміч» обігнала «ЄС». Розрив між ними символічний, але певна зміна є», - сказав Анатолій Романюк.
Він пояснив з чим на його думку це пов’язано.
«Я пов’язую це з дією двох чинників. Перший чинник характерний для пов’язаного голосування. У нашому випадку, йдеться про таке голосування, коли виборець віддає голос і за кандидата на мера, і за політичну партію до міської ради. В політології це називається пов’язаним голосуванням, коли лідер визначає тренд. Якщо лідер має найбільший рейтинг, то тягне за собою партію. Якщо лідер має нижчий рейтинг, чим партія, то він також тягне за собою партію, але у протилежному напрямку. Тобто пов’язане голосування має як висхідну, так і низхідну позицію. Тому, я думаю, що цей чинник на сьогодні працює у випадку цієї ситуації.
Другий чинник. Якщо ми подивимось на результати соцопитувань, які були у липні, серпні і, навіть, у вересні, то усі соціологічні агенції ставили в опитування, як правило, лише головні політичні партії, які братимуть участь у виборах — це 7-9 партій.
За результатами висунення, коли були зареєстровані політичні партії, які подали необхідні документи, ми отримали значно більші показники присутності політичних партій. Якщо ми подивимось на параметри підтримки цих політичних партій, то вони не є такими високими, але у сукупності забирають від лідируючих до 10% голосів. Тому, коли вони з’явилися у переліку, тоді ці голоси починають відходити від лідерів.
Третій чинник, на який я хотів би звернути увагу, опитування, які проводили раніше відрізняються від цього двома параметрами. Перше — не лише усі партії представлені в опитуванні, але вони й представлені у порядку розстановки в бюлетені. До цього в опитуваннях їх ставили в алфавітному порядку. Друге — раніше у перелік ставили лідера політичної партії. Одна справа, коли біля партії стоїть ім’я лідера, якого знають, але інша річ, коли ставлять людину, яка є лідером цього списку. Часто люди їх не знають. Це також значною мірою накладається на результат», - пояснив Анатолій Романюк.
Він наголосив, що результати є динамічними і саме опитування має конкретні терміни в які воно було проведено.
«Ситуація постійно змінюється. Після проведення опитування відбувся візит Петра Порошенка на Львівщину і, мабуть, це вплинуло на рейтинг «ЄС» і Олега Синютки, як кандидата на мери. Ми пам’ятаємо, що перший візит призвів до відчутного зростання рівня підтримки і партії, і кандидата. Можливо від другого візиту не буде такого ефекту, але він впливає на це», - зазначив Анатолій Романюк.
Скільки партій потрапляє до Львівської міської ради?
Згідно з результатами дослідження до Ратуші потрапляють п’ять партій – «Самопоміч», «ЄС», «Свобода», «Голос», «ВАРТА».
«Це ті партії, які долають 5% поріг. На грані входження партія «Слуга народу» із результатом 4,9%. Ті партії, які інтенсивно працюють і будуть працювати до кінця матимуть результат, але не всі партії із цього списку працюють. В останній тиждень виборці ще шукають того кому віддадуть свій голос», - сказав Анатолій Романюк.
Він також наголосив, що важливим чинником буде явка.
«Від того якою буде явка на виборах буде залежати і кінцевий результат. Оскільки протягом 20 років різних опитувань ми фіксуємо стандартний показник по Львівській області - 82%. Натомість реальна явка на минулих виборах становить 62-65%. У цьому році прогнозують, що явка буде нижчою. Ми прогнозуємо близько 50%. Якщо явка так суттєво впаде, то результати можуть суттєво змінитися. В цих умовах шанс отримують нові партії, які мають організовану роботу і свій електорат», - зазначив політолог.
Явка і пандемія COVІD-19
За словами політолога, прогноз щодо явки в умовах пандемії можна робити опираючись на дослідження та аналогії.
«Цього року вибори відбулися у Польщі та Франції. Їх провели в умовах пандемії. В обох випадках явка була суттєво нижчої від явки, яка є характерною для цих країн. Думаю, що ми матимемо аналогічну ситуацію. Думаю, що будуть проблеми із спецдільницями, скажімо, в інфекційній лікарні та інших ковідних лікарнях. Уявити, як вони будуть функціонувати, дуже складно. Там показники будуть дуже низькими», - сказав Анатолій Романюк.
Він також наголосив, що діятимуть на дільницях і певні санітарні умови.
«Моменти пов’язано із регулярним прибиранням, яке потребує часу, також можуть вплинути на черги. Чи це буде відбуватися у присутності виборців, чи ні. Також вимога соціальної дистанції, чи буде це призводити до формування черги. Скільки людей зможе перебувати на дільницях? Все це впливатиме на явку. Якщо буде добра погода, то це не буде так відчутно. Якщо буде погана погода, то будуть черги і це призведе до суттєвого падіння явки виборців на виборчих дільницях, а відповідно відіб’ється на результаті», - пояснив політолог.
Міський голова Львова - головна інтрига
«У перших соціологічних опитуваннях трійку лідерів формували Андрій Садовий, Руслан Кошулинський і Олег Синютка. Зараз ми бачимо, що реальне протистояння буде між Садовим і Синюткою. Це реально два кандидати, які змагаються між собою.
Трохи зростає рівень підтримки Садового. Опитування не показує, що він здатний перемогти у першому турі, але тенденцію до цього ми спостерігаємо», - сказав політолог.
Він додав, якщо раніше Кошулинський був співмірний у рейтингу із Синюткою, то сьогодні він значно відстає і усі інші кандидати стають фоном у протистоянні двох лідерів.
«Невеликий ріст, який спостерігається у Синютки, не скорочує дистанцію між ним і Садовим. Різниця між ними становить 23% - це багато», - зазначив Анатолій Романюк.
Водночас він додав, що моделювання другого туру є досить відносним, адже для виборця це далека перспектива.
«Представлені результати показують тенденцію. У другому турі, якщо він відбуватиметься, то більші шанси на перемогу має Садовий. Після першого туру виборці визначаться чіткіше. Ми знаємо приклади, коли результат першого туру не автоматично повторюється у другому турі, хоча розрив між Садовим і Синюткою дуже високий. Варто зауважити, що Андрій Іванович має більше шансів», - прокоментував політолог.
Зріз електоральної підтримки
«У лідерів перегонів є відмінності у віковому зрізі. Молодше покоління підтримує Садового. Старше — Синютку. Відповідно для штабів завданням буде мобілізувати свій електорат. Якщо раніше говорили, що перевагу мають ті кандидати, які мають більш старший електорат, то в умовах ковіду, коли треба буде довго стояти в чергах, це може вплинути стримуючим фактором і на старше покоління. Не лише на молоде, яке розвернеться і піде гуляти. Старше покоління також може не вистояти чергу», - сказав політолог.
Зріз електоральної підтримки до Львівської міської ради є подібним.
«Ми бачимо три політичні партії – «Самопоміч», «Європейська Солідарність» та «Свобода». Коли ми говоримо про «ЄС», то їх більше підтримують чоловіки. Серед жінок більший рівень підтримки має «Самопоміч».
Молодь більше підтримує «Самопоміч». «ЄС» має підтримку серед старшого покоління. «Свобода» також має стабільну групу прихильників серед людей старшого віку», - сказав Анатолій Романюк.
Нові правила
«Ці вибори будуть відбуватися у новому форматі. Вони швидше наближатимуться до складової голосування за політичну партію із закритим списком, ніж до приференційної складової. Виборці ставитимуть позначку навпроти партії, яку обирають. Приференцію навряд чи зможуть показати. Приференційна складова дуже непомітно введена у виборче законодавство нашої країни так і залишиться такою непомітною. Ми не побачимо тієї приференції, яка характерна для країн, де є приференційна виборча система. Думаю нашим законодавцям варто буде уважно подивитися на підсумки, якщо наступні парламентські вибори хочуть проводити за такою системою. Щоб посилити приференційну складову у виборчому законодавстві.
Ми повинні усвідомити, що на вибори треба ходити. Якщо ми не підемо на вибори, якщо перекладемо це на чиїсь плечі, то нічого доброго для себе не зробимо. Ми мусимо представляти свою позицію», - сказав Анатолій Романюк.
Довідка:
Дослідження реалізоване упродовж 12-16 жовтня 2020 року на замовлення ТРК «Люкс».
Обсяг вибірки: 8 0 0 осіб Львівської ОТГ, віком 18 років і вище, Тип вибірки: репрезентативна за типом поселення, віком та статтю.
Метод дослідження: анкетне опитування « f a c e 2 f a c e ».
Похибка репрезентативності вибірки для значень близьких до 50% становить +/- 3,46%; 25 або 75% - 3,00%; 10 або 90% - 2,08%; 5 або 95% - 1,51%; 1 або 99% - 0,69%.
