Сьогодні, 7 квітня, християни східного обряду святкують Благовіщення.
Православна церква України привітала вірян зі святом.
Привітання:
Дорогі брати і сестри, вітаємо вас з одним із 12-ти найбільших свят церковного року – з Благовіщенням Пресвятої Богородиці! Це свято ми відзначаємо за дев’ять місяців до Різдва Христового. Воно – початок нашого спасіння та оновлення для буття у Бозі.
Благовіщення – це особливе, унікальне сповіщення благої, доброї звістки, яке трапилося понад дві тисячі років тому в маленькому палестинському містечку Назареті. З Євангелія від Луки ми дізнаємося: посланець Божий, архангел Гавриїл, сповістив Пречистій Діві Марії радісну звістку про те, що Вона стане Матір’ю Спасителя. Таким чином звершується велична і предвічна тайна: початок спасіння людства і кожного з нас – Син Божий зійшов із небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви і став людиною.
Перше слово привітання архангела Гавриїла до Діви Марії було: «Радуйся». І свято Благовіщення є святом великої духовної радості – радості з приводу надії на спасіння та вияву безмежної Божої любові до грішних людей. На благу вість архангела про втілення Божого Сина людство чекало тисячоліття, і от саме з цим днем сповнилася Божа обітниця послати Спасителя, бо цього дня «Слово стало плоттю, і вселилося між нами» (Ін. 1: 14).
Сьогодні за богослужінням Богородиця урочисто, велично й радісно прославляється піснеспівами. Багато разів ми почуємо добре знане нам привітання ангела: «Радуйся!». Ми вклонятимемося перед іконою Благовіщення посередині храму. А ще ця ікона розміщується на Царських вратах, адже Вівтар є образом Царства Небесного, але входимо ми до нього через Благовіщення Пресвятої Богородиці. І промовляючи до Неї слова молитви, згадуватимемо той неоціненний урок, який Вона подала для кожного з нас: бути вірними Божій волі, сприймати її хоча і розсудливо, але зі смиренням. Адже пам’ятаймо, що через гординю у світ увійшло зло, а через смирення – прийшло спасіння.
Тож у день, коли вибір Діви Марії, Її смиренне упокорення волі Господній стало початком спасінням для всього роду людського, нагадаймо собі, що й ми у своєму повсякденному житті якомога частіше маємо відкликатися на волю Божу, втихомирювати гординю й егоїзм, наповнювати серце чистою, правдивою, діяльною вірою, надією та смиренням.
