Йдеться про мистецтво виготовлення Яворівської дерев’яної забавки, традиція приготування Яворівського пирога та створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі, інформує пресслужба Львівської ОВА.
У Міністерстві культури та інформаційної політики України розширили Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини на 21 новий елемент. Уперше до нього увійшов мистецький досвід галицьких умільців.
Про мистецтво виготовлення Яворівської дерев’яної забавки, яке представляє галузь нематеріальної культурної спадщини, що пов’язана традиційними ремеслами, розповіли у департаменті з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА.
Яворівська забавка це унікальний випадок у народному декоративному мистецтві України. Важливо наголосити на тому, що саме забавка, а не іграшка, оскільки походить від слів забавляти, бавити.
Джерела яворівського мистецтва сягають глибини віків. Архівні матеріали засвідчують, що вже в ХV ст. у Яворові діяли деревообробні цехи і розвивалось художнє виробництво, проводились ярмарки. Витоки забавкарства дослідники пов’язують із ХVII ст. Спершу забавки виготовляли у столярних цехах та домашніх майстернях. Виробники орієнтувались на потреби ринку і робили іграшки різного ґатунку.
Яворівська іграшка має свій стиль розпису, основу якого утворюють традиційні орнаментальні мотиви:
-
вербівка – ледь вигнуті стеблини з каплеподібними листочками;
-
качечка – овальне обрамлення, подібне до «перчиків», яке в найвужчій частині завершується мотивом «квіточка»;
-
квіточка – кружало або зірка, обведені навколо цяточками, а ззовні кружальцем;
-
ружа – квітка з круглими пелюстками, наведеними суцільним контуром без відриву пензля;
-
розетка – композиційний центр, вписаний у коло з квітів;
-
колко – кілька концентрично розміщених кіл, різних за діаметром, окреслених півсантиметровими низками зелених і червоних кольорів; у центр колок часто вміщували ружі, вербівки, квіточки; мотив викристалізувався на початку ХХ ст.;
-
сонечко – суцільно замальований круг, вписаний в середину колка.
Усі мотиви виконують червоними та зеленими кольорами. Жовтим замальовують тло виробу або наносять на дерев’яну поверхню прямі та хвилясті смуги, що об’єднують колка, вербівки і ружі в єдину композицію. Для підсилення деталізації майстри використовують білий, коричневий і чорний кольори. Ними малюють крапки, цяточки, рисочки, кривульки, елементи одягу тощо.
Точені іграшки декорують малюнком із двох або трьох різноколірних пасків, часто поєднаних із тисненням, різьбленням та випалюванням. Виточені фігурки людей «одягали» в яворівський стрій — бавницю (жіночий головний убір), спідницю-шорц та крайки. Чоловічі й жіночі сорочки, запаски, штани тонували білим кольором, а кабати (піджаки), свити, кожухи – синіми, зеленими і коричневими полисками.
Для яворівської дерев’яної забавки характерні: фігурки людей та тварин, звукові іграшки, моделі музичних інструментів, меблів, посуду, знарядь праці, господарського інвентарю і кухонного начиння. Також моделі транспортних засобів та зброї, а ще іграшки, які не мають аналогів у природі та предметному світі.
Яворівські забавки виготовляють із дерева місцевих порід. Перевагу надають м’яким: липі, осиці, тополі. Своєю чергою зі сосни роблять основи-підставки, із верби – держаки, з явора – коліщата.
Сьогодні для розпису забавки використовують безпечні акрилові фарби на водній основі. До ХХ ст. вироби розписували виключно натуральними фарбами, які часто майстри самі виготовляли.
Найдавніші забавки розмальовували лише відтінками червоних, зелених та жовтих кольорів. Майстри розпису виводили на природному кольорі дерева рослинні орнаменти, які символічно підкреслювали деталі образу чи динаміку виробу. Неперевершена гармонія дерева з червоно-зеленими візерунками посилює декоративно-емоційні якості забавки, надає їй яскравості та казкового забарвлення.
В асортименті яворівських забавок чільне місце посідають: качечка, пташка, коник, возик, деркач, тарахкальце, калатало, лапавка, коліщатко, тачка, сопілка, скрипка, колисочка, скриня, столик, кріселко, бамбетель, гультяї, акробат, іграшкові композиції.
Яворівський район Львівської області - основний ареал побутування яворівської іграшки. Мистецтвом створення яворівської іграшки на даний момент володіють близько 30 майстрів, переважно викладачів ДНЗ «Художнє професійно-технічне училище ім. Й. П. Станька». Носіями елементу також виступають майстри, об’єднані у творчі майстерні Яворівського регіонального осередку Національної спілки художників України, що професійно займаються цим традиційним ремеслом.
Опанувати мистецтво традиційного яворівського розпису можна у ДНЗ «Художнє професійно-технічне училище ім. Й. П. Станька». Такий розпис вивчають учні з професії «Живописець. Художник розмалювання по дереву», а яворівську різьбу – «Різьбяр по дереву та бересту. Виробник художніх виробів з дерева».
Також важливу роль у передачі знань про елемент відіграють музейні заклади, що зберігають колекції яворівських забавок, зокрема у Яворівському історико-етнографічному музеї, Національному музеї ім. Митрополита Андрея Шептицького, зокрема у «Музеї історії художніх ремесел Яворівщини», що діє на базі ДНЗ «ХПТУ ім. Й. П. Станька».
Крім цього, передачі знань про елемент у громаді сприяють етнофестиваль «Яворівська забавка» та «Яворівська бавниця», ярмарок «Яворівська забавка» на святкуванні Дня міста в смт Івано-Франкове.
Такі культурні заходи заохочують відвідувачів до практичного знайомства із елементом через участь у майстер-класах від майстрів – носіїв елемента, а також встановленню професійних контактів і обмінів з майстрами Яворівщини. Передача знань про елемент відбувається у початкових навчальних закладах та позашкільних установах, як, наприклад, Івано-Франківський Центр дитячої творчості, у якому функціонують гуртки, де вивчають традиції яворівського розпису.
