Слухай онлайн
Економіка  |  Cуспільство

Конструкторське бюро «Південне»: космос, ракети та супутники

Гал-інфо отримало нагоду поспілкуватись з першим заступником генерального конструктора конструкторського бюро «Південне» Олександром Кушнарьовим.

Сьогодні дійсно менше цікавляться космосом, ніж в радянські часи. У радянські часи була в телевізорі картинка – запуски космічних кораблів з людьми на борту, робота космонавтів на навколоземній космічній станції, міжнародні проекти. Все було політично заангажованим.

КБ «Підвенне» було в цей час в тіні, тому що працювало на оборонку. На космос, в основному на військовий космос. Ті ракети-носії, які вироблялись на Південмаші, розробки КБ «Південне» і супутники також розробки КБ «Південне» мали перш за все мали військове призначення. Тому інформації було дуже мало. У телевізор потрапляла лише пілотована космонавтика.

Також проходила інформація про міжнародні проекти. Наприклад  «Інтеркосмомос», в якому КБ «Південне» брало активну участь. Тоді було більше 20 запусків. Крім того, був міжнародний проект з Індією. Ми разом з індійський фахівцями розробляли супутники для цієї країни. Це теж потрапляло в пресу.

З початком 90-х Україна стала незалежною, стало незалежним також і КБ «Південне» та «Південмаш» від тих досить вагомих замовлень, які вони отримували на розробки нових бойових ракетних комплексів, систем, нових ракет-носіїв, нових супутників. Продовжилось хіба виготовлення ракет та супутників, в основному ракет, для запусків російських апаратів в 90-ті роки. Але це вже були набагато менші обсяги роботи, ніж в радянські часі.

Наші керівники розуміли, що Україна не може потягнути цей тягар великих замовлень, тому що фінансовий ресурс не дозволяв мати угрупування космічних апаратів на орбіті, мати стратегічне озброєння. Це зрозуміли досить швидко.

Ми зрозуміли, що повинні виходити на міжнародний ринок. На підприємстві був створений спеціальний підрозділ зовнішньоекономічної діяльності і ми почали активно працювати, шукати, іноземні замовлення.

Перші плоди – це проект «Global Start», де ми повинні були поставити три ракети-носії для запуску 36 космічних апаратів (по 12 на один пуск). І проект «Морський старт» (Sea Launch), що був створений в 1995 році. До нього увійшли корпорація «Боїнг» (США), РКК «Енергія» (Росія), «Акер Квернер» (Норвегія) від України КБ «Південне» та Південмаш. Досить амбіційний проект. Завдяки плідній співпраці всіх учасників його вдалось реалізувати. За 4 роки було виконано перший запуск.

При цьому весь цей час потихенько виконувались пуски з космодромів Байконур та Плесецьк в Росії тих ракет-носіїв, які були вироблені ще в радянські часи або збирання яких виконувалось в 90-ті роки по замовленню від РФ. Тобто ці пуски проводились більше за інерцією, тому що ті космічні апарати, що запускались, були прив’язані до наших носіїв. Поступово вони зійшли на нуль і вже в 2000-х пуски практично були завершені.

«Морський старт» спочатку набирав оберти, ми виконували до п’яти запусків ракет-носіїв за рік в найкращі часи. Але і були певні проблеми. Компанія «Боїнг», вона вела цей проект, бізнес вела. Ну і з нашої точки зору, не зовсім вдало. І це в подальшому привело до банкрутства кампанії та зміни власників. Згодом ми знову вийшли на рівень 3-4 пуски в рік. Потім знову те ж саме повторилось. Замість американської компанії головною стала російська РКК «Енергія».  На жаль, наразі запуски припинились, проект був проданий іншій російській компанії. Новий власник – група компаній S7 не змогла знову запустити цей проект. І зараз ми вже вийшли з проекту.

У 1998 ми запускали супутники за програмою «Global Start». Паралельно проводились запуски космічних апаратів з використанням знятих з бойового чергування ракет СС-18 («Сатана»). Перший запуск було проведено в 99-році. До 2013-2014 років більше 20 пусків виконала ракета-носій «Дніпро», що була створена на базі «Сатани».  Згодом, на жаль, почались не дуже добрі часи і проект «Дніпро» був фактично припинений.

Ракету-носій «Зеніт», яку ми запускали з морської платформи, ми почали дуже активно разом з російськими підприємствами пропонувати для комерційних запусків з космодрому «Байконур», паралельно з пусками з морської платформи. Тому що потенційно виробничі потужності «Південмашу» дозволяли виготовляти не менше 10 ракет-носіїв «Зеніт» на рік.

Крім того, активно пропонувався проект під назвою «Наземний старт» - комерційні пуски з Байконура. Він був запущений в 2003 році, а в 2007 було зроблено перший комерційний пуск. Всього до 2017 року було здійснено 10 запусків.

З європейськими партнерами в нас пішов проект Vega. Це європейська ракета-носій. Спочатку наша участь була більшою, потім за нами залишився лише маршовий двигун верхнього ступеня. Зараз вже десь близько 20 комплектів цих двигунів ми поставили італійській компанії Avia.

Ракети-носії це, по суті, таксі, що везе пасажира. Ми пропонуємо це таксі. Візьміть і користуйтесь. Ми доставляємо космічний апарат або корисне навантаження на ту орбіту, яку потребує замовник. Є власник космічного апарату. Наприклад, телекомунікаційна компанія, корпорація, що пропонує послуги зв’язку, телефонний зв’язок, телебачення, інтернет і так далі. Останні роки основна маса комерційних пусків пов’язана саме з виведенням на геостаціорнану орбіту телекомунікаційних супутників. Їх, на жаль, небагато. У рік 20-25 пусків. І за 20-25 пусків конкурують дуже багато операторів пускових послуг. Це наш «Зеніт», російський «Протон», європейський «Аріан-4», «Аріан-5», чимало американських компаній.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ