Чудова архітектура, мультикультурна спадщина, неповторна атмосфера, багаті кулінарні традиції, гостинність та духовність мешканців приваблюють до Львова туристів з України, Польщі, Німеччини та багатьох інших країн Європи та світу. Збільшенню кількості туристів та екскурсантів сприяє значна кількість загальноміських свят і фестивалів – їх у місті проводиться більше ста, та впровадження нових туристичних маршрутів та атракцій.
Львів посів 39 місце у рейтингу найбільш привабливих для туристів міст світу за співвідношенням ціни і якості надаваних послуг за версією відомої системи пошуку готелів Trivago GmbH. Місто розвивається, а це означає, що збільшується кількість інфраструктурних об’єктів, додаються нові цікаві локації, відкриваються гастрономічні та розважальні заклади, заклади розміщення, пропонуються нові туристичні продукти тощо. Згідно зі статистичними даними у 2019 році Львів прийняв понад 2,5 млн. туристів (хоча за суб’єктивними оцінками експертів, ця цифра є на мільйон більшою). Фактично з 2010 року кількість туристів, які відвідують Львів, щороку зростає (впродовж 2001-2010 рр. туристів було заледве 100 тисяч на рік), відкриваються нові готельні та ресторанні заклади (зараз зареєстровано 748 ресторанів і кав’ярень), створюються нові робочі місця, покращується імідж міста на українській та світовій аренах.
На жаль, за 20 років розвитку туризму у Львові, приблизно з 2016 року мешканці міста відчули на собі негативний вплив від напливу туристів. Надмірна кількість туристів витісняє мешканців з центру міста і це загрожує втратою туристичної привабливості Львова (адже місто живе лише тоді, коли в ньому живуть львів’яни).
Основне туристичне навантаження у даний час припадає на центральну частину міста Львова, територію середньовічного міста, де зосереджено більше половини всіх закладів розміщення та через яку пролягає 80 відсотків всіх туристичних маршрутів. Місцеві органи влади повинні інвестувати в місцеву культуру, знаходити нові визначні місця, незважаючи на традиційні екскурсії. Необхідно планувати розвиток таких територій (громадських просторів), як потенційно туристично привабливих. Це площі: Старий Ринок, Олекси Гасина, Святого Теодора, Митна, Князя Ярослава Осмомисла, Василя Вишиваного, Університетська, Є. Петрушевича, Святого Юра, Музейна; райони історичних дільниць Підзамче, Кастелівка, Новий Світ, Левандівка, Майорівка; парки, сквери, околиці Львова, м. Винники, смт Брюховичі тощо. Потрібно активізувати впровадження концепції «Львів+». Її суть полягає в скеруванні туристичних потоків до малих туристичних міст Львівщини (таких як: Белз, Жовква, Червоноград, Сокаль, Броди, Золочів, Дрогобич, Трускавець, Самбір).
Зараз дуже актуальною стає так звана “фестивалізація” туристичних подій: демонстрація різноманітних відео, виступи музичних гуртів, постійна взаємодія з аудиторією тощо. Так, Львів – це місто індустрії гостинності та великих міжнародних фестивалів, але ж українці – це далеко не фестивальна нація і не всі повинні працювати у сфері туристичних послуг.
Отже, нам потрібно знайти зони перетину туризму і культури, та поставити собі ключові запитання:
- Ми туристичне місто чи місто, яке приймає туристів? Ми місто, в якому багато музеїв, але ми не місто-музей, ми живемо і розвиваємося.
- Коли ми розповідаємо про Львів, чи ми орієнтуємося на три цільові групи: містяни, бізнес та туристи? Чи ми зовсім забули про містян?
Разом ці три цільові групи сформують те, що ми називаємо сутністю міста. Щоб бути сталим туристичним напрямком, потрібно дотримуватися балансу між цими трьома групами.
Ми всі маємо допомагати місту бути комфортним для містян, і в той же час привабливим для туристів і дохідним для бізнесу.
Дилема полягає у тому, що останні роки у Львові (та й, напевно, в Україні) наполегливо формувався ТРЕНД МАСОВОГО ТУРИЗМУ – як дешеве пиво і дешеві послуги… Чомусь всі забули, що у нас є музеї, галереї, театри!..
Основною суперечністю культури і масового туризму вважається суперечливість між високою (елітарною) і низькою (масовою) культурами. Вторгнення масової культури в сферу елітарної, розцінюється як наступ “варварства в культурі” або “контркультури”. Сьогодні Львів балансує на межі.
Сучасні туристи готові долучатися до місцевої культури. Вони радо насолоджуються місцевою кухнею, беруть участь у святкуваннях та регіональних фестивалях. Львів найбільш красивий з людьми, особливо, коли місцеві жителі та туристи взаємодіють.
Саме сьогодні всі очікують, що вітчизняні/внутрішні туристи будуть одними з перших, хто знову відправиться у подорожі і підвищать попит після карантину. Вітчизняні туристи і місцеві мешканці мають стати основою туристичного сектора. Саме зараз, у нас є слушна нагода привабити інтелектуального туриста. Тому, слід розробити плани маркетингових заходів та стимулів, які активізують синергію влади та туристичного і культурного кластерів міста. На часі запровадити більш конкурентоспроможні ціни (давно пора суттєво знизити ціни у ресторанах і кав’ярнях Львова, може дочекаємося, що львів’яни по електронній картці отримуватимуть 50% знижку у місцевих кав’ярнях, до речі, так вже давно роблять у європейських містах). Чому не зробити для громадян України безкоштовним відвідання всіх державних музеїв і галерей – і таким чином наполегливо просувати та зробити доступними культурні цінності Львова. Одним словом всі чекають креативних туристичних стимулів, особливо в такому місці туристичного призначення, як Львів, яке значною мірою залежить від туризму і яке повинне показати приклад іншим містам України.
Андрій Мацелюх, директор Львівської Асоціації Розвитку Туризму.
