Голова Львівської обласної організації «Батьківщини» Михайло Цимбалюк та луганського партійного осередку Ірина Верігіна оголосили про початок тісної взаємодії між двома обласними партійними організаціями. Про це вони повідомили під час спільної прес-конференції у приміщенні Львівської обласної «Батьківщини».
«Мені надзвичайно приємно, що пані Ірина прийняла запрошення й завітала на Львівщину. Луганщина є воднораз далекою та близькою для нас. На сході триває боротьба українців за свою незалежність, тому дуже важливо, щоб ми співпрацювали з Луганською організацією. Йдеться як про політичну співпрацю, так і про координацію волонтерської діяльності», – сказав Михайло Цимбалюк.
Хоча, за словами Ірини Верігіної, вона досить добре знайома із Західною Україною (зокрема, бувала раніше і в Чернівцях, і в Тернополі, і в Івано-франківську), проте саме на Львівщину завітала уперше. Політик поділилася спогадами про початковий період окупації Луганська навесні 2014 року й висловила подяку 80-тій львівській бригаді, котра впродовж кількох місяців боронила луганський аеропорт.
«Часто говорять про донецький аеропорт, але мало хто згадує про луганський. Але саме львівська 80-та бригада, котра прибула в аеропорт уже 8 квітня, без ротації захищала його аж до вересня 2014 року. Я також вдячна батальйону «Айдар», який зробив все можливе для захисту Луганщини в перші місяці війни», – зазначила Ірина Верігіна.
Вона розказала, що луганський Майдан від самого початку проходив під гаслом «Схід і Захід разом», і впродовж трьох буремних місяців кількість протестувальників у Луганську зросла в кілька десятків разів. Якщо в перший раз на луганський Майдан вийшло близько 30 людей, то за три місяці кількість учасників акцій протесту була більше, ніж 2 тисячі учасників.
Політик додала, що не сприймає Мінські домовленості й вважає, що вибори на тимчасово окупованих теренах Донеччини та Луганщини можуть відбутися тільки після виведення всіх російських військових, відновлення контролю України над кордоном та проведення «десепаратизації» місцевого населення.
Напрямки співпраці
В складних політичних умовах, які склалися в Україні, львівська та луганська організації партії розвиватимуть політичну взаємодію. Утім, за словами Михайла Цимбалюка, співпраця між обласними організаціями не буде обмежуватися політикою. Одним з важливих напрямків співробітництва стане обмін волонтерським досвідом. Голова львівської організації розповів, що разом з Іриною Верігіною вони відвідали дві відомі львівські волонтерські організації – «Батальйон відважних жінок» у Дублянах та Медичний батальйон «Святого серця».
«Незабаром «Батальйон відважних жінок» вчергове вирушить на Схід. Частіше трапляється, що волонтери прямують на Донеччину та оминають Луганщину. Ми домовилися з Іриною Верігіною, що цього разу волонтери обов’язково завітають не лише в Донецьку область, а й на Луганщину, аби налагодити координацію з тамтешніми батальйонами, зокрема, батальйоном «Батьківщина», – сказав він.
У рамках культурної співпраці та подолання регіональних стереотипів заплановано також візит луганців на Галичину.
«Ми запросили на цьогорічні Великодні свята родини з Луганщини, аби вони відчули дух наших традицій, побачили, як ми святкуємо Великодні свята», – розповів Михайло Цимбалюк.
Віра Савченко
Родзинкою прес-конференції стала участь у заході Віри Савченко – сестри народного депутата України Надії Савченко, яка впродовж півтора років фактично утримується в заручниках російським режимом. Віра розповіла, що невдовзі в тривалій історії судилища буде перегорнуто сторінку, й у лютому має бути винесений вирок. Щоб пришвидшити цей процес, Надія Савченко має намір невдовзі оголосити сухе голодування.
«Коли я дивлюся на ті разючі докази невинуватості Надії, які оприлюднюються під час процесу, мене охоплює надія. Але коли їх із надуманих причин не долучають до справи, мене сповнює смуток. Етапування Сенцова і Кольченка – теж поганий знак. Але в кожному разі ми не припинимо боротьби, бо повернення Наді на Батьківщину є метою мого життя», – запевнила Віра Савченко.
Вона уточнила, що один з можливих варіантів повернення Надії в Україну – це екстрадиція для відбування терміну покарання в Україні в обмін на аналогічну екстрадицію російських військових Александрова та Єрофеєва.
