На четвертому надзвичайному етапі 13-ї Львівської міської партійної конференції прийнято рішення про самоліквідацію Львівського міського комітету СПУ через ігнорування з боку керівництва партії вирішення конфлікту, названого учасниками конференції як «таліповщина». За самоліквідацію міського комітету проголосували 53 із 55 легітимних делегатів конференції, обраних ще на першому етапі міської партконференції минулого року.
Як пояснив делегатам тепер екс-перший секретар Львівського міського комітету СПУ Віктор Савченко, політрада партії та центральна контрольна комісія СПУ протягом чотирьох місяців ігнорувала листи від членів міського комітету щодо аналізу взаємовідносин, які склалися у середовищі львівських соціалістів. Керівництво СПУ самоусунулося від вирішення конфлікту між першим секретарем Львівського обкому СПУ Євгеном Таліповим та міською організацією СПУ, міською організацією ветеранів та міською організацією афганців, які складали вагому частину електорату СПУ. Після завершення міської партконференції на столі у екс-першого секретаря ЛМК СПУ лежало близько 50 партквитків, про готовність скласти свої повноваження як членів СПУ заявило 200 львівських соціалістів, — запевнив Савченко. (Загальне число членів міського комітету до червня 2006 року становило 2160)
Міська конференція також прийняла заяву, текст якої подаємо нижче. Заява ухвалена конференцією з деякими правками.
Заява Львівських соціалістів
Дорогі співвітчизники, однодумці! В цей доленосний для України час зусилля всіх патріотів з числа депутатського корпусу, інтелігенції, політичних партій спрямовані на захист та подальшу розбудову демократичних цінностей, вирішення соціальних питань, у тому числі регіональних. Їх діяльність потребує підтримки широкого кола політично активних людей, регіональних та місцевих осередків політичних партій. Тому особливо нетерпимою є деструктивна позиція Львівського обкому СПУ під керівництвом 1-го секретаря ЛОК Таліпова Є.М. по розколу Львівської міської організації СПУ, дискредитації найбільш передової і відданої соціалістичній ідеї частини керівництва районних партійних комітетів.
Намагаючись перекласти вину за своє бездарне керівництво процесом виборів до Верховної Ради України у Львівській області на Львівський міськком СПУ та тих активістів міської парторганізації, які часто піддавали справедливій критиці недалекоглядні кроки та прорахунки керівництва Львівського обласного комітету СПУ, Таліпов Є.М., використовуючи своє службове положення, протягом 5-ти місяців проводить репресії відносно своїх однопартійців, чим створює нестерпну морально-психслогічну атмосферу в міській партійній організації і буквально "паралізує" її діяльність, посіявши зневіру в соціалістичні ідеали у значної кількості членів СПУ.
Нашу чашу терпіння переповнили безкарні рішення та дії обласного керівництва по ігноруванню статутних вимог, принципу демократичного централізму, поділу партійного активу на "своїх" та "чужих", що проявилось у виключенні із лав СПУ секретарів Львівського МК та ряду РК м.Львова, виведенні із складу Львівського обкому партії більше 18-ти його членів.
Задовольняючи свої "вождистські" амбіції та рятуючи свій клановий партійний бізнес, Таліпов Є.М. скотився до проведення, в порушення статутних вимог, "псевдо альтернативної" Львівської міської конференції СПУ з участю всього менше 20 із 92-ох делегатів та взагалі сторонніх осіб і створення "ручного" Львівського міському СПУ при існуючому легітимному Львівському міському СПУ, обраному міською конференцією 5 листопада 2005р. терміном на 2 роки.
Такий стан внутрішньопартійної демократії у Львівській обласній партійній організації та стиль її керівника ми кваліфікуємо як "таліповщину". Характерними рисами її є: волюнтаризм та авторитаризм, деформація принципу демократичного централізму, систематичне порушення вимог Статуту СПУ, безпринципність, клановість та кумівство, зневага до людей, інтриганство, нетерпимість до критики, самолюбування, нечистоплотність та нерозбірливість у засобах для досягнення вузьких егоїстичних цілей, користолюбство тощо.
Вважаємо стиль керівництва Таліпова Є.М. несумісним з його перебуванням в лавах СПУ і в черговий раз виражаємо йому недовіру та попереджуємо керівництво СПУ та громадськість Галичини про небезпеку такої політичної практики.
Користуючись лише неправдивою інформацією від Львівського ОК СПУ про сутність конфлікту, колишній 1-й секретар Політради СПУ Вінський Й.В. не зробив навіть спроби її перевірити та адекватно відреагувати на таку складну політичну ситуацію із залученням авторитетних членів Політради СПУ та Центральної контрольної комісії.
Нічого, на жаль, не змінилось і після зняття Й. Вінського з посади 1-го секретаря Політради СПУ. Наші неодноразові звернення та поїздки представників до Києва на протязі 4-х місяців наштовхувались на стіну нерішучості та махрового бюрократизму у керівництві СПУ. Бездіяльність Політради та повний параліч ЦКК СПУ поклали край нашим сподіванням на справедливе вирішення конфлікту.
Ми задаємо собі питання:
"Як може партія йти до влади, боротись за справедливість та законність у суспільстві, якщо вона не може навести лад у власному домі і закриває очі на порушення свого основного закону - Статуту ?"
В таких умовах ми не бачимо іншого виходу, як припинити діяльність законно обраного Львівського міського комітету СПУ. Зробити це нам не просто, тому що немало з нас починали свою діяльність у СПУ на стані її створення у 1991 році. Але цим кроком ми намагаємось ще раз привернути увагу голови СПУ О.О. Мороза та Політради СПУ до нездорової морально-психологічної та політичної ситуації у лавах СПУ на Львівщині.
Значна частина з нас, на чолі з секретарями ЛМК, виражає свій протест колективним виходом з СПУ.
Ми сподіваємось на розуміння та підтримку наших дій людьми, яким не байдужа доля соціалістичної ідеї на Галичині і подальшої демократизації суспільного життя в Україні.
Прийнято позачерговим надзвичайним етапом ХIII Львівської міської партійної конференції СПУ.
Президія конференції
