У суботу 16 жовтня в Архикатедральному соборі св. Юра встановлять ікону з мощами святого Герарда – покровителя материнства, зокрема породіль, а також дітей, сім’ї та доброї сповіді. А вже у неділю 17 жовтня ікону з мощами виставлять до почитання.
Про це інформує Духовна велич Львова із посиланням на Львівську Архиєпархію.
Відтак упродовж дев’яти днів у соборі відбудеться спільна молитва до святого Герарда.
Як розповів у коментарі для пресслужби Курії єпископ-помічник Львівської Архиєпархії Преосвященніший Володимир, мощі святого Герарда передали редемптористи з Австрії.
«У нас також є супровідний лист-засвідчення генерального постулятора від 30 грудня 1904 року, відразу після канонізації св. Герарда. Сам мощовик вкладено в ікону. Цікаво, що він також має певну символіку. На ньому зображено лілії, які символізують невинність та богопосвячене життя. А чотири перлини вказують на обіти редемптористів: чистоту, убожество, послух, а також обіт чи присяга витривання», – розповів владика Володимир, а також наголосив, що до святого Герарда приходять численні жінки просити ласки материнства та дякують за щасливо народжених дітей.
ПРОГРАМА:
Субота, 16 жовтня 2021 р. – о 17:00 – Всенічне Бдіння з нагоди встановлення ікони з мощами святого Герарда
Неділя,17 жовтня 2021 р. – виставлення ікони з мощами до почитання
З понеділка 18 жовтня до вівторка 26 жовтня 2021 р. в Архикатедральному соборі святого Юра буде відбуватися девятиденне моління до святого Герарда.
Вірних запрошують до спільної молитви.
Довідка
Святий Герард – редемторист, католицький святий, чудотворець. Спомин святого Герарда в католицькій церкві 16 жовтня. Чимало християн у цілому світі шанують його як покровителя материнства, матерів, особливо породіль, дітей, сім’ї, доброї сповіді. Беатифікований 29 січня 1893 року Папою Левом XII. Канонізований 11 грудня 1904 року Папою Пієм X. Народився 6 квітня 1726 р. в сім’ї Доменіка та Бенедети Маєла в місті Муро на півдні Італїї. Був наймолодшою дитиною у сім’ї. Завдяки своїм батькам полюбив молитву і навчився самопожертві. З 12 років, після смерті батька, почав працювати учнем у кравецькій майстерні. В квітні 1749 року, проявляючи незвичайну упертість і бажання повністю віддати себе Христу, був прийнятий редемптористами, які вели місії в його рідній місцевості. Після пробного періоду і новіціяту в Деліцето, 16 липня 1752 року склав монаші обіти. Монах з надзвичайною точністю дотримувався статуту ордену, часто мандрував, відвідуючи багато місцевостей, просячи матеріальну підтримку для монашої спільноти. Його присутність серед бідних, безпорадних, неписемних людей, замучених епідеміями, поганим урожаєм, було для них знаком надії. Прожив в Конгрегації, як брат-помічник, близько 5 років. Відрізнявся особливою ретельністю в спасінні душ, терпінні в різних хворобах, любові до хворих та жебраків. Проявив величезну смиренність, коли на нього звели наклеп, героїчний послух, дух самокатування тіла і невтомність в молитві. Написав багато листів, через які був для інших людей духовним наставником. В нагороду Бог обдарував його даром зцілення, духом пророцтва і даром проникнення в таємниці людських сердець. Помер в Матердоміні 16 жовтня 1755 року. Одним із важливих засобів навернення людей до Бога у св. Ґерарда був його дар творити численні дива, за що його навіть назвали «Чудотворцем XVIII сторіччя». Коли його просили про чудодійну поміч в оздоровленні безнадійно хворих чи у інших добрих справах, він з молитвою та із знаменням Хреста мовчки виконував ці прохання. Серед найвідоміших чуд: дитятко-Ісус у статуї оживало і бавилося з маленьким Герардом, святий Михаїл вночі приносив Святе Причастя, відбулося зцілення отця-каноніка Сапонієро під час епідемії, забута хустина св. Герарда допомогла жінці при пологах та інші.
