У дворі музею «Тюрма на Лонцького», колишньої катівні НКВД-КҐБ та гестапо у Львові, виявили два місця масових поховань людей. За попередніми оцінками, це можуть бути жертви репресій 1939-41-го рр. Дослідники виявили останки більше як десяти людей, які були вбиті та поховані у ямах з побутовим сміттям. Про це сьогодні, 10 серпня, під час брифінгу розповів директор Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий, повідомив кореспондент Гал-інфо.
За словами Руслана Забілого, археологічне дослідження подвір’я «Тюрми на Лонцького» триває вже другий тиждень. В результаті досліджень було виявлення дві ями. Одна яких - із масовим захороненням останків людей.
Він зазначив, що в одній ямі вже виявлено два останки. В другій їх більше як десять, але весь розкоп ще не відкритий.
Місце злочину НКВД - «Тюрма на Лонцького». Фоторепортаж
«Це захоронення жертв радянських репресій періоду 40-50-х років. Є багато супровідного матеріалу, на основі якого будуть досліджувати поховання і встановлювати, наскільки це можливо, дати поховань. Також встановлюватимемо точну кількість похованих тут людей», - сказав Руслан Забілий.
Він зазначив, що відколи існує музей «Тюрма на Лонцького» - це перше таке масштабне археологічне дослідження території подвір’я.
«Сьогодні відкрито за фактом виявлення поховань кримінальне провадження національною поліцією. Будуть проводитись експертизи. Працюватимуть криміналісти. Також будемо посилено працювати з архівами», - сказав Руслан Забілий.
Як зазначив керівник КП «Доля», яке займається дослідженням, Святослав Шеремета, минулого року обстежили невелику територію подвір’я тюрми, але результати були не надто вагомі.
«Вдалося знайти одне місце ймовірних захоронень, де було декілька фрагментів кісток. Це була поховальна яма, завалена вапном, і ці кістки таким методом НКВД були знищені. В цьому році почали черговий етап досліджень методом зондування та шурфування. Розбили територію подвір’я на сектори і за допомогою важкої техніки провели поздовжні траншеї, щоб локалізувати ймовірні місця захоронень», - розповів дослідник.
В Україні потрібно почати називати імена НКВДистів, - історик
Він зазначив, що як свідчить практика пошуковців останків людей може бути значно більше.
«Зараз тільки початковий етап досліджень. Ми ще не можемо точно стверджувати, до якого періоду відносяться загиблі. Однак можемо точно сказати, що це після 1939 року, після першого приходу радянської влади на територію Західної України. Супровідний матеріал вказує на те, що знахідки в поховальних ямах відносяться до польського періоду, а саме до 1939 року, але зрозуміло, що люди і після 1939 року мали ці речі і користувалися ними. На посуді ми бачимо клейма польських фабрик. Однак тут же трапляється посуд, склянки, пляшки і кухонне начиння радянського періоду. Є залишки сукна, одягу, взуття. Також є залишки особистих речей в’язнів. Віднайдена перша вагома знахідка – особисті речі. Це довідка радянського зразка одного із загиблих. Фахівці консервуватимуть її та спробують відновити, щоб побачити ім’я», - сказав Святослав Шеремета.
Руслан Забілий пояснив, що на одному із останків десь у кишені зберігався паперовий документ.
«Це документ радянського зразка, написаний кирилицею. Схоже, що це якась довідка. Зараз із цим документом працюють в лабораторії. Ми надіємось, що нам вдасться встановити ім’я загиблого. Хоча б зможемо за бланком документа максимально встановити дату коли ці люди могли загинути», - пояснив Руслан Забілий.
Треба позбавити НКВДистів військових звань і пенсій, але влада боїться їхніх нащадків
Святослав Шеремета зазначив, що одна із можливих версій, яку розглядають науковці, що виявлені поховання датуються від 1939 до 1941 року.
«У 1941 році коли прийшли німці і відкрили для львів’ян «Тюрму на Лонцького», то виявлені тоді жертви масових розстрілів були поховані на цвинтарях Львова. Відомо, що з 1939 року НКВД почало страчувати у внутрішньому дворику і закопувати на подвір’ї. Можливо це були страти перед червневими подіями (масовий розстріл політичних в’язнів у червні 1941 року, - ред). Після поховання тіла розкладалися і земля почала просідати. Тому напевно намагалися засипати сміттям, щоб вирівняти територію», - пояснив Святослав Шеремета.
Окрім того, пошуковці, які вже давно займаються пошуками жертв політичних репресій впізнали «почерк» місця злочину.
«Ці дві поховальні ями говорять про певний «почерк». Ми неодноразово працювали на місцях захоронень жертв політичних репресій НКВД, і вони мають свій «почерк», який відмінний від почерку нацистів. Останки скидали в ями. Завжди, крім людських кісток, були і тваринні кістки. Тут ми також їх бачимо, а поверх насипали різне побутове сміття. Є багато будівельного сміття та величезний шар насипного ґрунту. Зокрема, перший розкоп має глибину 1,6-1,8 м. Другий – глибина понад 2,5 м. Якби не було техніки, то знайти поховання доволі складно. Думають, що у нас ще буде додатковий супровідний матеріал який дозволить встановити історичну правду», - сказав Святослав Шеремета.
Руслан Забілий також повідомив, що серед більше десятка останків виявили останки жінки до 30 років.
Також виявили гільзи, які ще будуть досліджувати на наявність маркування, адже до 1941 року маркування на гільзах не було.
Руслан Забілий зазначив, що родичі тих, хто став жертвами НКВД матимуть змогу через ДНК-тест ідентифікувати знайдені останки.
Після проведення необхідних досліджень тіла перепоховають за християнським обрядом на одному із цвинтарів Львова.
