Оглядач пише, що країна зробила кілька важливих кроків, щоб стати інвестиційно привабливішою.
Увага до України сьогодні здебільшого пов'язана з війною на її сході, і не дарма це так. Більше 10 тисяч людей загинули у конфлікті, який триває з 2014 року. Українські солдати гинуть і отримують поранення майже щодня. Крим лишається окупованим Росією, а кінця насильства досі не видно.
В той час, коли Москва становить екзистенційну загрозу для України, інша життєво важлива річ для виживання країни теж не може лишатися без уваги. Це економіка.
Про це на сторінках The National Interest пише директор Douglas and Sarah Allison Center for Foreign Policy в The Heritage Foundation Люк Коффі.
Він зауважує, що всі війни мають тяжкі наслідки для економіки. А у випадку України вони відчуваються дуже гостро. Приміром, коли російські бойовики почали окупацію окремих районів індустріального Донбасу, український ВВП впав на 16%. В 2017 році українське міністерство юстиції оцінило збитки від анексії Криму в 100 мільярдів доларів. Війна заважає продуктивно функціонувати українській вугільній і металургійній промисловості. Проблема посилюється ще й тим, що Росія була головним ринком для українського експорту. І тепер цей ринок закритий.
"Намагатися реформувати українську систему врядування, економіку, охорону здоров'я і систему юстиції в розпал війни за національне виживання - це все одно, що намагатися збудувати корабель вже у відкритому в морі. Завдання дуже не просте. Однак, останні економічні показники показують, що Київ нарешті почав рухатися в правильному напрямку і до кінця року повернеться на міжнародні ринки", - пише автор.
Коффі зауважує, що макроекономічна ситуація в Україні стабілізувалася. Дефіцит бюджету був скорочений, а бюджетна дисципліна відновлена. Багато зусиль було покладено на реструктуризацію українського міжнародного боргу. Важливо і те, що Україна нарешті продемонструвала перші ознаки економічного зростання. Минулого року ВВП країни вперше за останні три роки показав зростання на 2,3%. Цього року очікується, що воно складе 2%, а світовий банк чекає, що зростання ВВП України в 2018-му становитиме 3,5%.
Найбільшим викликом для України автор називає залучення прямих іноземних інвестицій. Він нагадує, що країна зробила деякі кроки на зустріч тому, щоб стати привабливішою. Цьому, зокрема, сприють угоди про асоціацію з Євросоюзом і про вільну торгівлю з Канадою, які вже ратифіковані.
"США не повинні відставати і запропонувати Києву створити теж спільну зону вільної торгівлі. Президент Дональд Трамп продемонстрував прихильність до двосторонніх торговельних угод. І з багатьох економічних і геополітичних причин Україна хороший кандидат для них", - пише автор, забуваючи, що Трамп вивів США з угоди про Транстихоокеанське партнерство і з Паризької кліматичної угоди. Крім того, він ініціював перегляд Північноамериканської угоди про зону вільної торгівлі.
Коффі зауважує, що Україні належить пройти ще довгий шлях реформ. Однак, її становище не таке приречене і похмуре, як може здатися. Країна досі має завдання впоратися з низкою політичних, економічних викликів, так само як і з загрозами для безпеки. Але, на думку автора, невдовзі може початися період, коли успіхи Києва будуть переважати над невдачами.
Раніше видання Rzeczpospolita писало, що еміграція і економічний занепад роблять Україну безлюдною. Цього року в Польщі перебувають 1,2 мільйони українців, які приїхали в пошуках роботи, і значна частина з них може лишитися в країні. В найближчі роки, вочевидь, українська імміграція в Польщу продовжиться, оскільки це єдиний спосіб для сімей вирішити свої економічні проблеми. А сусідня країна стала привабливим ринком праці.
