В системі електронних закупівель Prozorro опублікували тендер, на проведення реставраційних робіт головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка на вул. Університетська, 1.
Як зазначено в умовах закупівлі, запланована вартість реконструкції становить 58 208 541 грн. Нагадаємо, в державному бюджеті України на 2021 рік, на інвестиційний проєкт "Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка" було закладено 35 991 600 грн. Також у 2020 році Кабмін своєю постановою від 21 жовтня № 1276-р виділив 20 мільйонів на реконструкцію головного корпусу ЛНУ.
Підрядник буде зобов’язаний виконати роботи не пізніше 31.12.2021р.
Довідка.
Львівський національний університет ім. Ів. Франка – найстаріший університет України, один з найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у 1784 році імператором Йосифом ІІ з латинською мовою викладання.
Будинок під № 1 на вул. Університетській – Головний корпус Львівського Національного Університету ім. Івана Франка збудований у 1877-1881 роках по проекту архітектора Гохбердера. Споруда будувалась, як Галицький сейм, що містився там до 1910 року. До 1923 року влаштовано подальші добудови, що примикають до головного корпусу. У 1923 році, у будинок колишнього сейму був перенесений польський Університет.
Під час другої світової війни вибухом бомби було пошкоджено актовий зал. Проведений після цього ремонт значно змінив характер інтер’єру.
Указом від 8-го січня 1940-го року Президія Верховної ради УРСР надала Львівському державному університету ім'я Івана Франка.
За часів гітлерівської окупації університет був закритий. У 1944 році, під час бомбардування, частина приміщень університету, серед них і актовий зал, були зруйновані.
15 жовтня 1944 року відновлено навчання у ЛНУ ім. Ів. Франка, що діє і по даний час.
11 жовтня 1999 року Указом Президента України Львівському державному університету імені Івана Франка надано статус «Національний».
Будинок під № 5а на вул. Листопадового Чину. На розі вулиці Маршалківської (тепер Університетська,1) у 1907-09 рр. збудували чотириповерхову адміністративну будівлю на замовлення Крайового банку. Проект розробляли архітектор Адольф Каменобродський (1871-1946 рр.) та його батько Альфред. Хоча в першому десятиріччі ХХ ст. у Львові панувала мода на сецесію, на фасадах цієї кам'яниці її практично не видно, оскільки будівля виконувала роль лівого крила будівлі Галицького крайового сейму і тому не могла стилістично відрізнятись від еклектичного історизму.
До північного фасаду головного корпусу Львівського Національного Університету ім. Ів. Франка примикає навчальний корпус - будинок № 5 на вул. Листопадового Чину. Біля наріжника будинку в 1994 році встановлено пам'ятну дошку на згадку про угорського математика, одного з творців неевклідової геометрії Яноша Бояї (1802-1860 рр.), який жив і працював у Львові в 1831-1832 роках.
Будинок під № 5 на вул. Листопадового Чину. На цій парцелі, станом на 1850–1860-ті рр., стояв старий Г-подібний у плані будинок, а західну частину займав сад.
У 1876 р. добудовуються стайня та помешкання сторожа, розташовані у глибині ділянки (ДАЛО 2/2/1219:47), площа якої на той час зменшилася (південну частину приєднали до території майбутнього будинку сейму). Через 20 років – оскільки ділянка була розташована у престижному районі, у межах сеймового кварталу, її стару забудову повністю ліквідували. Нові власники ініціювали тут спорудження двох великих чиншових кам’яниць, будинків-близнюків №№ 3 та 5 на вул. Міцкевича, розрахованих на елітних орендарів.
Чотириповерхова кам’яниця займає ділянку прямокутної форми, включену в периметр суцільної забудови університетського кварталу і формує інтегральний блок із сусіднім будинком №3 на вул. Листопадового чину. Дві будівлі №№ 3 та 5 – колишні кам’яниці Соловія та Зеновича – є "близнюками": форми їхніх фасадів та схеми планування повторюються у дзеркальному відображенні.
Будинок є пам’яткою архітектури доби пізнього історизму, в декоративному опорядженні якої стилізуються мотиви бароко і маньєризму. Симетричний чільний фасад є спільним для двох кам’яниць, будинку № 5 належить його права половина.
Зараз будинок №5 на вул. Листопадового чину функціонує як один із навчальних корпусів Львівського національного університету ім. І. Франка.
Будинок під № 14 на вул. Січових Стрільців – споруджений у стилі неоренесансу в 1883–1884 рр. на ділянці, означеній на поч. 1880-х рр. конскр. №896 2/4 (ДАЛО 2/1/1086:45). Цю парцелю площею 1056 кв. м виокремили з більшої ділянки (конскр.№717 2/4), яка належала Галицькому сейму, після спорудження у 1881 р. монументальної будівлі сейму і крайового виділу – теперішнього головного корпусу ЛНУ ім. І. Франка (вул. Університетська, 1).
Після Другої світової будинок перейшов у власність університету. Зараз його займає юридичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка.
Будинок під № 16 на вул. Січових Стрільців споруджено упродовж 1886–1887 рр. поруч із Єзуїтським садом (тепер – парк ім. І. Франка) на ділянці, якій надано конскрипційний номер 945 2/4. Замовником архітектурного проекту та будівництва на парцелі №945 2/4 виступила страхова фірма «Товариство взаємних убезпечень у Кракові» (Towarzystwo Wzajemnych Ubezpieczeń w Krakowie), відома також як «Флоріанка».
Це товариство було власником будинку до кін. 1930-х рр. При цьому не всі приміщення використовували як банківські офіси. Відомо, що на верхніх поверхах були влаштовані помешкання. Наприкінці 1880-х рр. частину покоїв винаймало шляхетське казино.
Після Другої світової війни господарем будинку №16 на вул. Сімнадцятого вересня (сучасна вул. Січових Стрільців) став університет. Зараз тут розміщено Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Будинок під № 9 на вул. Костюшка споруджений у стилі неокласицизму (історизму), у 1878 році, за проектом Юліуса Гохбергера. Це велична будівля для Крайового відділу – виконавчого органу Галицького сейму.
У 1883 році у будинку розташовувався Крайовий банк.
Видовжений в плані, вбудований між навчальними корпусами, що на вул. Січових Стрільців,16 (Костюшка, 7) та Університетом фізкультури на Костюшка, 11. На головному фасаді, над вхідними брамами, ще збережено монограми «WK». Внутрішній фасад будинку виходить у внутрішнє подвір’я головного корпусу ЛНУ (№3 за проектом). Будинок центральноосьовий, з двома боковими ризалітами та виділеним центральним об’ємом головного входу. В центральній частині розміщено в’їзну браму, симетрично по боках входи. Будинок – чотириповерховий, цегляний, тинькований, з високим цоколем та підвалами.
Після Другої світової будинок перейшов у власність університету. Зараз це один з навчальних корпусів Львівського національного університету імені Івана Франка.
