Громадська організація «Батьки Джерела» звертається до Міністерства освіти і науки України з вимогою внести зміни до законодавчих актів, які порушують права дітей з особливими освітніми потребами. Про це Гал-інфо повідомили в громадській організації.
Йдеться, зокрема, про нове Положення про організацію індивідуальної форми навчання, що почало діяти з 1.04.2016 року, а також Закон України «Про загальну середню освіту».
«У своєму наказі від 28 березня 2016 року Павло Хобзей наголосив на тому, що відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про загальну середню освіту», якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації (ПМПК) відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою, -- пояснює Тереза Фаласеніді, фахівець з соціальної роботи. – Проте ПМПК не має права визначати заклад для навчання дитини! Згідно Положення про ПМПК, ця установа лише визначає зміст, форму, методи навчання, та навчальні програми, затверджені Міністерством освіти і науки. І ці висновки несуть рекомендаційний характер».
Нове Положення про організацію індивідуальної форми навчання також містить абсурдну статтю про необхідність надання школі висновку лікарсько-консультативної комісії . На практиці батьки стикнулися з тим, що медичні заклади не знають, яким чином заповнювати такий документ, оскільки це суперечить Наказам Міністерства охорони здоров’я щодо умов і вимог для заповнення відповідних довідкових форм.
Таким чином, процес організації індивідуальної форми навчання для дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітному закладі ускладнюється, а нормативі акти несуть явні протиріччя. І це є прямим порушенням прав дітей з інвалідністю на отримання інклюзивної освіти!
У зв’язку з цими фактами, ГО «Батьки Джерела» надіслала відповідне звернення до Міністерства освіти і науки, Комітету Верховної ради з питань науки і освіти, Уповноваженого Президента з прав дітей Миколи Кулеби, а також до голови БФ Порошенка Марини Порошенко.
Текст звернення додається.
Звернення
Громадська організація «Батьки Джерела» висловлює своє обурення щодо порушення Міністерством освіти і науки прав дітей з особливими освітніми потребами. У той час, як на загальнодержавному рівні декларується сприяння розвитку інклюзивного навчання та початок деінституалізації, Міністерство освіти і науки натомість чинить дії, які очевидно суперечать цим процесам.
У своєму наказі № 1/9-154 від 28 березня 2016 року наголошено на тому, що «відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про загальну середню освіту», якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою».
Нагадаємо, що Психолого-медико-педагогічна консультація не має права визначати заклад для навчання дитини з особливими потребами. Згідно Положення про ПМПК п.2.2.2, цей орган лише визначає зміст, форму, методи навчання та особливостей корекційно-розвиткової роботи відповідно до потенційних можливостей психофізичного розвитку дитини, та рекомендує навчальні програми (затвердженні МОНУ).
Обрання закладу для навчання – право і прерогатива батьків чи опікунів дітей з інвалідністю.
Окрім того, на нашу думку, абсурдним є нововведення щодо наявності висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) при оформленні дитини з особливими потребами на індивідуальну форму навчання у загальноосвітній заклад.
Як виявилося на практиці, довідку за формою первинної облікової документації N 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 червня 2012 року N 430, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 липня 2012 року за N 1173/21485 (для осіб, які за станом здоров’я не можуть відвідувати навчальний заклад, а також осіб з особливими освітніми потребами, з інвалідністю та тих, яким необхідно пройти медичне лікування в закладі охорони здоров'я більше одного місяця), викликало непорозуміння у медичних працівників, оскільки, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я 11.06.2012 № 430 та інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», цитуємо на далі інструкцію щодо заповнення даної довідки «…Форма № 080-1/о надається для дитини (дитини-інваліда), яка потребує домашнього догляду, одному з батьків, усиновителю, опікуну, піклувальнику дитини-інваліда, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати для звернення до органів праці та соціального захисту населення за отриманням надбавки на догляд за дитиною-інвалідом» і терміном на 6 місяців.
У цьому переліку немає навіть натяку щодо заповнення даної довідки для загальноосвітнього закладу та зарахування на індивідуальну форму навчання. Виникає і наступне питання, а який зміст та яка необхідність у цьому, оскільки дитина з особливими потребами має низку документів, які засвідчують той чи інший психофізичний стан та потребу у сторонньому догляді. Щоб потрапити до ПМПК дитина проходить низку лікарів-спеціалістів, про що свідчать дописи у спеціальному бланку. Навіщо в такому разі батькам чи опікунам з дитиною з вадами розвитку знову йти до медичного закладу, щоб отримати висновок ЛКК, мету якого важко зрозуміти, коли мова йде про дитину з інвалідністю?
Зазначимо, що даний наказ порушує низку міжнародних та українських нормативно-правових актів: ратифіковані Конвенції, які мають силу прямої дії, Конституція України, Загальна декларація прав людини, Закон України «Про охорону дитинства», Закон України «Про освіту» та інші.
Просимо вас переглянути зазначену статтю у Законі України «Про загальну середню освіту» і внести до зміни з урахуванням дотримання права кожної дитини отримувати якісні освітні послуги та з поваги до її гідності та гідності її батьків чи осіб, які їх заміняють.
