Наближається одне із найбільших християнських свят – Різдво Христове. Цього року багато людей планують відмовитися від традиційного святкування у сімейному колі, щоб зустріти Різдво з мітингувальниками на Майдані. Про сутність Різдва і цьогорічні його особливості Гал-інфо поспілкувалося з Митрополитом Львівським і Сокальським УПЦ КП Димитрієм.
Чи є це Різдво особливим?
Щоби говорити про це, потрібно перш за все для себе вповні зрозуміти, що ж таке Різдво. А Різдво є великим дванадесятим святом, це свято на честь народження у плоті Сина Божого, Другої Особи Пресвятої Тройці, це початок земного шляху Ісуса Христа, який пройшов Він заради нашого спасіння. І тут дуже важливо не забувати правильно називати це свято – Різдво Христове. Тому що зараз популярним стає вітати з Різдвом, як це є на Заході, де бажають щасливого Різдва. А якого Різдва, чийого Різдва – мало хто знає, і як би не було це парадоксально, але там багато людей навіть втратили асоціацію цього свята із Христом. Ми ж повинні розуміти, що втілюється Син Божий, а ми Його зустрічаємо. Це надзвичайна і немислима подія, яка за єдиною лише своєю сутністю повинна бути для кожного християнина особливою.
Це якщо говорити про духовні аспекти. Але я розумію про що ви мене запитуєте. Однак хочу сказати вам таке. Жодні зовнішні події не впливають на це свято, як і на будь яке інше. Тому що всі події ці є нашими земними мудруваннями, хорошими, позитивними, чи злими і недобрими, але земними, а корінь свят християнських лежить у площині духовній.
Особливими ж є лише обставини цьогорічних святкувань Різдва Христового та інших зимових свят. Обставини ці – це складна і тепер уже не зовсім зрозуміла суспільно-політична ситуація у нашій державі. На жаль, наші сподівання не виправдали себе, ми не досягли поставленої мети, не отримали бажаних змін. Все це так, і все це гірко. Та навіть такі обставини не можуть затьмарити радість Різдва Христового. Також за цим святом не слід забувати про складнощі, які переживає наш народ. Я вважаю, що Різдво Христове - це свято вічної надії, яке повинно спонукати нас всіх разом в один голос піднести свої молитви до Бога. І про що просити? Про мир, про мудрість усім нам, про пом'якшення сердець наших правителів, про дарування всім нам страху Божого, який не дозволяв би нам – і простим громадянам, і посадовцям, - у своїх вчинках ходити дорогою неправди.
Як святкувати Різдво?
Тут я вам відповім однозначно – йти до церкви на Літургію. У християн усіх конфесій є заповіді, і є IV заповідь, яка каже нам, що сьомий день ми повинні віддавати Господу Богу. Цим сьомим днем є неділя, і є кожне велике свято. А в основі будь-якого християнського святкування є участь у Божественній Літургії. Але про це повинен говорити навіть не я, не Церква, про це повинні говорити ті, хто сьогодні викликається бути лідерами всіх цих рухів, провідниками народу. Вони повинні вийти на сцену і закликати всіх іти до церкви. Проблеми в сім’ї починаються, коли члени її забувають про Бога, про заповідь любові, проблеми в державі починаються, коли про Бога забуває її керівництво.
Знаєте, ось 4 грудня було свято Введення в храм Пресвятої Богородиці – також велике дванадесяте свято. Я цього дня відправляв службу у храмі в Брюховичах і мені довелось зранку і по обіді проїжджати центром Львова. Мені боляче було бачити, що люди стоять на майдані, а не йдуть до храму. Я для себе так ставлю питання: “Якщо ж не в Бога, не в Божої Матері шукати помочі і розради, то в кого ж тоді?”
Вважаю за необхідне сказати і про друге. Ось ми зустрічали новий громадянський рік. Я завжди уважно слідкую за новинами і тоді, зокрема, дивився новини по телебаченню, де показували як майданівці у Києві зустрічали цей новий рік. І що ж я побачив: жіночки так весело повідомляють, що до свята все готово, понарізали мало не кілька десятків кілограмів салату олів’є, канапки усілякі з ковбасою, сало і т.д. А якже Різдвяний піст? Хто його скасував? Ось ви кажете: “На майдані багато священиків”. Якщо це й справді так, то я хотів би поставити усіх їх перед собою і запити: “А чому ж ви як пастирі не пасете це словесне стадо? Чому не навчаєте людей? Чому не говорите про Христа, про піст?”
В людській історії було безліч випадків, коли різні народи, що знаходились у тих чи інших скрутних обставинах, збиралися разом і спільно ревно молилися, і Бог являв не бачені чудеса і сповнював прохання людей. Падали правителі, міста ставали не вразливі для ворогів, перемагали армії, являлась Богородиця чи святі угодники Божі – і все це лише за спільною ревною молитвою людей.
Тому, особливо на Різдво, я кажу: “Усі до храму!” Скільки б не було людей на майдані – тисяча чи мільйон, - нехай усі йдуть до храму, у Києві церков достатньо, щоби вмістити всіх молільників. І тоді це буде справжня революція, духовна революція, тоді Господь благословить наш народ і кожне його добре починання.
Що побажаєте українцям?
У ці передсвяткові дні, я хотів би побажати, щоби кожний українець, від малого до великого, відчув душею та серцем невимовну радість, яку приніс на землю Своїм народженням наш Спаситель. Я хотів би побажати, щоби світло Вифлеємської зірки – символа вічної надії, - знайшло відлуння у серці кожного, щоби всі ми не втрачали надії на те, що добро і правда все одно переможуть. Я також щиро бажаю, щоби всі традиційні для нашого народу приготування до свят не заглушили у вас його найголовнішої суті. Пам’ятаймо, що найперше Христос повинен народитись у наших душах і, народившись у нашій душі, Він освятить наші думки, наші бажання, наші слова і вчинки. Цього я всім щиро бажаю. Веселих усім свят!
Гал-інфо.