Звичні львівські ЖЕКи з нового року замінять управлінські компанії. Відтепер вони матимуть свої веб-сайти, гарячі лінії та сторінки у соцмережах, а мешканці зможуть вирішити будь-які питання в е-форматі. Також із нового року управлінці зобов’язані працювати так, аби зменшити потребу містян у контактах із ними. Тим не менш, будь-який процес, за який сплачуватимуть львів’яни, буде керованим та прозорим, а всі кошти йтимуть на ремонти лише в їхньому будинку.
Як пояснює заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства Ірина Маруняк, із нового року з 39 муніципальних управлінських компаній залишають лише 17, тобто 56%, які в майбутньому реформують у 6. Іще 12 управлінців у місті – приватні. Їх також можна обирати та підписувати угоди.
І хоч нові управлінські компанії є правонаступницями колишніх ЖЕКів, функціонуватимуть вони геть по-іншому, пояснює Маруняк. Що ж зміниться?
- Якщо раніше квартирну плату затверджувало місто, то тепер мешканці самі обиратимуть, які послуги їм потрібні і, відповідно, платитимуть лише за них. Від коштів, які надходитимуть на рахунки компаній, залежатиме якість робіт. Окрім того, містяни зможуть онлайн дізнаватися про те, що робиться в їхньому будинку, отримуючи відповідні фото й інформацію на електронні скриньки.
- Управлінська компанія регулярно оглядатиме будинки, виявлятиме проблеми та оперативно їх вирішуватиме. Також управитель зобов’язаний розробити стратегію розвитку будинку – як він керуватиме багатоповерхівкою, і титульний список – з переліком необхідних робіт і дедлайнами.
- Вирішити будь-які питання до управлінців можна буде дистанційно – надіславши звернення, написавши на сторінках у соцмережах чи в техпідтримку на офіційних сайтах, або ж зателефонувавши на спеціальні гарячі лінії. Якщо управлінці не виконуватимуть своїх обов’язків, місто розриватиме контракти з ними достроково.
- Тим не менш, якщо раніше мешканці вважали, що всі роботи їм повинні провести за замовчуванням – без будь-яких зусиль з їхнього боку – то тепер це не працює. Основа реформи ЖКГ – відчуття співвласності та вагомості власної думки у власному будинку, кажуть у мерії.
- Якщо раніше кошти йшли в спільну казну, з якої їх розподіляли по будинках, що потребують ремонту, то тепер гроші акумулюють по кожному будинку окремо. Зібрані суми використовуватимуть для поточних ремонтних робіт. Натомість, капітальні ремонти – це, здебільшого, додаткові інвестиції. Перекидати кошти з одного рахунку на інший буде неможливо, тож мешканці повинні не тільки справно сплачувати компослуги, а й вчасно боротися з боржниками.
«Для кожного будинку буде створено базу даних, за якою буде видно, скільки надійшло коштів, куди їх витратили і скільки залишилось. Будь-який мешканець зможе отримати цю інформацію в своїй компанії», – пояснює Маруняк.
Тим не менш, обрати можна не тільки управлінську компанію. Серед інших варіантів – створити об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або перейти на самоуправління. Якщо ж мешканці до травня 2020 року не визначаться з формою, то місто, на їхнє прохання, проведе свій конкурс на компанію-управлінця.
До слова, для будинків, знятих із балансу місцевої ради, і надалі діятимуть програми фінансової підтримки від міста, якими можна скористатися цього року. Це, зокрема, модернізація ліфтів, відшкодування кредитів ОСББ на енергозбереження, підтримка в проведенні ремонтно-реставраційних робіт тощо.
