За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року, 61% респондентів заявили, що не хотіли б поїхати за кордон на постійне місце проживання. Водночас 35% сказали, що мають таке бажання, ще 4% – не визначилися із відповіддю, повідомили у Соцгрупі «Рейтинг».
Порівняно із попереднім роком кількість тих, хто хотів би змінити місце проживання на іншу країну, незначно зросла (з 30% до 35%). Найбільше тих, хто бажав би змінити місце проживання, серед мешканців Заходу (41%). На Півдні таких 34%, у Центрі – 33%, на Сході – 33%. Серед молоді (18-35 років) кількість тих, хто має бажання переїхати на постійне місце проживання за кордон, – 54%. Натомість серед старшого покоління таких лише 19%. Дещо більше тих, хто висловлює бажання емігрувати серед осіб з вищою освітою та більш заможних. Водночас слід звернути увагу, що серед тих, хто працював за кордоном, кількість потенційних мігрантів менша, аніж серед тих, хто тільки бажає знайти за кордоном роботу.
Найчастіше серед причин, які спонукають респондентів думати про еміграцію називали надію отримати кращі умови для життя (64%). Бажання забезпечити краще майбутнє для дітей як причину переїхати в іншу країну називали 34%, відсутність достойної роботи в Україні – 23%, бажання отримати кращу освіту – 12%. Менше 10% вказали причинами відсутність безпеки в Україні, можливість отримати краще медобслуговування, кращі умови ведення бізнесу, бажання самореалізації, сімейні обставини. Через ціннісний конфлікт та політичні переслідування бажають виїхати не більше 1% опитаних. Отримання кращих умов життя як причину можливої еміграції найчастіше називали на Сході країни, бажання забезпечити майбутнє дітей – на Півдні, відсутність достойної роботи – на Заході. Молодь дещо частіше за інших називає причинами бажання емігрувати відсутність роботи та можливості для самореалізації, найстарші – відчуття небезпеки та кращу медицину.
44% опитаних виявили бажання працювати / отримати роботу за кордоном. У регіональному розрізі у цьому питанні різниця несуттєва. Водночас помітна суттєва різниця у вікових категоріях: серед молоді бажаючих отримати роботу за кордоном 68%, серед осіб середнього віку – таких 52%, а серед найстарших – лише 20%.
Основною мотивацією у бажанні працювати за кордоном респонденти найчастіше називали вищий рівень зарплати в інших країнах (72%). Кращі умови праці, бажання заробити на житло (навчання дітей, лікування родичів тощо), реалізацію як професіоналів, вищу якість соціального захисту як причину бажання отримати роботу за кордоном називали від 16 до 20% опитаних. По 7% причинами визначили можливість відкрити власну справу та бажання отримати досвід роботи в міжнародних компаніях.
Молодь більше за інших хоче отримати роботу через бажання реалізації як спеціаліста та отримання досвіду у міжнародних компаніях, найстарші – через кращий соціальний захист за кордоном. Цікавим є те, що ті, хто лише бажає працювати за кордоном частіше за тих, хто вже там працював, причиною бажання отримати роботу в інших країнах називали рівень зарплати. Натомість ті, хто вже працював за кордоном, частіше вказували як причину кращі умови праці.
Найчастіше серед країн, в яких би хотіли працювати респонденти, що висловили бажання отримати роботу за кордоном, називали Німеччину (37%). У Польщі хотіли б працювати 26%, США – 22%, Канаді – 21%, Чехії – 16%, Італії – 15%, Великобританії – 14%, Франції або Швеції – по 12%, Ізраїлі – 11%, Іспанії – 9%, Нідерландах – 7%, Росії – 6%. В інших країнах хотіли б працювати менше 5% опитаних. Німеччину, США, Чехію та Великобританію як бажані країни для роботи частіше за інших обирали мешканці Заходу, Росію – опитані на Сході.
44% опитаних заявили, що не мають взагалі ніяких шансів поїхати у майбутньому на роботу за кордон. 30% оцінили свої шанси отримати роботу за кордоном як незначні, 17% – як значні. Найоптимістичніше свої перспективи отримати роботу в інших країнах оцінює молодь (32% говорять про значні шанси, ще 41% - незначні). Серед респондентів середнього віку 15% говорять про значні шанси отримати роботу за кордоном, ще 37% - незначні. Найстарші найменш оптимістичні у своїх оцінках шансів працювати в інших країнах (5% та 17%).
Серед опитаних лише 14% заявили, що раніше вже працювали за кордоном, 86% – не працювали. Найбільше таких серед мешканців Заходу, осіб з вищою освітою, забезпечених та самозайнятих або працюючих на приватних підприємствах.
65% опитаних сказали, що однозначно або скоріше повернулися би в Україну якби мали постійну роботу за кордоном, не повернулися б – 23%, ще 12% не відповіли на це питання. Найменше тих, хто заявив, що не повернувся б в Україну серед мешканців Заходу (17%), найбільше серед жителів Сходу та Півдня (по 27%). У Центрі таких – 23%.
33% опитаних сказали, що вже цікавилися можливостями працевлаштування за кордоном, 67% – не цікавилися. Найбільше зацікавлених на Заході (41%), серед осіб з вищою освітою, молодих, працюючих на приватних підприємствах, самозайнятих та забезпечених.
64% опитаних, які цікавилися такою інформацією, отримували її від родичів, друзів співробітників (64%). За допомогою мережі Інтернет отримували інформацію 40%, через знайомих знайомих 37%, з рекламних оголошень у ЗМІ 12%, від організацій з працевлаштування за кордоном – 13%.
46% усіх опитаних вважають, що інформації про можливості та правила працевлаштування за кордоном достатньо, 37%, – що її не достатньо. Мешканці Заходу, молодь, ті, що працювали за кордоном, забезпечені - частіше за інших вважають, що інформації про можливості та правила працевлаштування за кордоном достатньо.
52% респондентів заявили, що хотіли б отримувати більше інформації про можливості та правила працевлаштування за кордоном, 40% сказали, що не хотіли б. Молодь, мешканці Центру та Заходу, мешканці міст, бажаючі працювати за кордоном, особи з вищою освітою та забезпечені частіше за інших заявляли, що хотіли б отримувати більше подібної інформації.
55% опитаних сказали, що серед їхніх знайомих є ті, чиї діти вчаться за кордоном. 45% сказали, що серед їхніх близьких таких осіб немає. Дещо більше тих, хто заявив, що знає людей, діти яких навчаються за кордоном на Заході, у містах та серед молоді.
70% опитаних сказали, що хотіли, щоб їхні діти або внуки навчалися за кордоном, 20% мають протилежну думку. На Заході, у Центрі та на Півдні таких респондентів більш як 70%, на Сході – 59%. Чим молодші респонденти, чим вищий їхній рівень освіти та чим більше вони забезпечені, тим більше серед них тих, хто хотів би, щоб їхні діти або внуки навчалися за кордоном.
Серед тих, хто висловив таке бажання найчастіше обирали Німеччину (34%) як бажану країну для навчання дітей та внуків. Великобританію обрали 29%, США – 25%, Польщу - 24%, Канаду – 17%, Францію – 12%, Чехію та Швецію – по 10%, Італію – 7%, Нідерланди та Іспанію – по 5%, Росію – 4%. Словаччину, Угорщину, Литву, Португалію та Румунію обрали 1-2%.
55% опитаних заявили, що особисто зацікавлені у початку роботи безвізового режиму між Україною та Євросоюзом. 38% сказали, що не зацікавлені, ще 7% не дали відповіді на це питання. Найбільше зацікавлених у «безвізі» на Заході (72%), найменше – на Сході (40%). Молодь, особи з вищою освітою, забезпечені більш зацікавлені у початку роботи безвізового режиму з ЄС аніж інші категорії.
52% респондентів заявили, що запровадження безвізового режиму матиме позитивні наслідки для України. 17% сказали, це рішення не матиме жодних наслідків, 18% сказали, що воно призведе до негативу. Знову ж таки, більш оптимістично оцінюють наслідки запровадження безвізового режиму мешканці Заходу (68%). У Центрі таких 53%, на Сході та Півдні біля 40%. Молодь, більш забезпечені та особи з вищою освітою також оптимістичніше дивляться на перспективи «безвізу», аніж інші.
Водночас 80% опитаних стверджують, що безвізовий режим з ЄС призведе до збільшення виїзду з України працездатного населення, лише 13% мають протилежну думку.
Також майже три чверті респондентів переконані, то спрощення Польщею та Угорщиною умов для працевлаштування українців є швидше кроком для покращення економіки цих країн, аніж дружнім кроком назустріч Україні.
54% опитаних стверджують, що для працевлаштування за кордоном потрібна робоча віза. Натомість 29% мають протилежну думку, 17% не дали відповіді.
Дві третини опитаних заявили, що не хотіли б мати подвійного громадянства, 35% сказали, що хотіли б мати другий паспорт. Найчастіше таке бажання висловлювали на Півдні, молодь, працюючі та забезпечені. Серед країн, громадянство яких хотіли б мати, респонденти, що його прагнуть, обирали країни ЄС (42%). 18% хотіли б мати громадянство США, 15% – Канади, 12% – Росії. Громадянство країн ЄС хотіли б мати однаково мешканці західних, центральних та південних макрорегіонів (близько 40%), дещо менше східних (31%). Громадянство США більше за інших хотіли б мати мешканці Заходу, громадянство Росії – Сходу.
Довідка.
Аудиторія: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення: 8-18 вересня 2017 р. Дослідження проведене на замовлення Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
