"Коли я побачив звіт про зустріч Зеленського з українськими рабинами, у мене виникло стійке відчуття дежавю. Двадцять років тому ми всі це вже проходили в Мордорі", - колишній голова єврейської громади Москви Павло Фельдблюм.
Як зазначив Фельдблюм, саме Борис Березовський вирішував з якими саме євреями повинен зустрічатися президент росії.
"Тепер, в Україні, Ігор Валерійович Коломойський вирішує, з якими саме євреями повинен зустрічатися президент нашої країни.
Вражає, що і в тому, і в іншому випадку, цими євреями виявилися представники руху Хабад-Любавич, лише одного з багатьох напрямків в іудаїзмі.
Одного разу мені довелося особисто зустрітися з Березовським, це було в 2003 році в Лондоні на російському економічному форумі. Я зловив його на сходах і досить різко сказав все, що давно хотів сказати в обличчя з приводу його грубого втручання в життя російського єврейського співтовариства.
«Вважаю, - сказав я йому, - що експансія Хабаду, відповідальність за яку лежить на Вашій совісті, - це справжня біда для євреїв росії».
Я був повністю впевнений, чесно кажучи, що йому глибоко наплювати на євреїв взагалі і російських євреїв зокрема, але ні, він уважно слухав і задавав масу питань, так що наше спілкування на сходах розтягнулося на добрих півгодини.
Треба сказати, що до 2000 року Березовський не був помічений в бажанні підтримувати будь-які єврейські проекти, на відміну від свого заклятого конкурента Гусинського, який вкладав мільйони і очолював російський єврейський конгрес (РЕК).
І створюючи разом з Абрамовичем, Лєваєвим, Волошиним і Сурковим федерацію єврейських громад Росії (ФЕОР) як альтернативу РЕК, Березовський просто вибивав з-під Гусинського єврейський стілець, стратегічну для нього точку опори.
Символічно, що так званий перший з'їзд ФЕОР, а насправді збори шаліахів (посланців) руху Хабад-Любавич, яка обрала одного з посланників, рабина синагоги в Мар'їному гаю, уродженця Мілана Берла Лазара головним рабином Росії, відбулося в день арешту Гусинського.
З цього моменту в розпорядженні рабина Лазара виявилася вся міць адміністративного ресурсу російської держави, і він без жодних сумнівів почав використовувати його для розчищення конкурентного простору, підминаючи під себе і привласнюючи все, до чого вдавалося дотягнутися.
Натомість, демонструючи повну відсутність гидливості, він вилизував кремлівську владу і обслуговував її інтереси.
У 2003 році Березовський, звичайно, вже усвідомлював ситуацію, що склалася в єврейській громаді, як ще один негативний наслідок головної своєї помилки, але виправити її вже зовсім не представлялося можливим.
Схоже, трагедія Березовського, що обернулася трагедією не тільки для Росії, наслідки якої нам ще потрібно повною мірою усвідомити, може не стати уроком для іншого олігарха, тепер в Україні, прізвище якого ми дуже добре знаємо.
Не знаю як кому, але для мене очевидні паралелі між двома великими комбінаторами, здатними вертіти цей світ на одному пальці.
Як очевидно і те, що доля Коломойського, який відчуває себе сьогодні Бенефіціаром (на відміну від Березовського з великої літери) останніх президентських виборів, так само складеться драматично.
Але куди страшніше те, що його персональна драма може стати катастрофою для всієї України", - зокрема зазначив Павло Фельдблюм.
