Понад два десятки дітей вчились малювати ікони у музеї «Староскварявський іконостас XVI-XVIII ст.»
Днями завершилась літня школа іконопису, що відбулася в рамках проєкту «Музей «Староскварявський іконостас XVI-XVIII ст.»: оцифрування пам’ятки, створення інклюзивної експозиції» у селі Стара Скварява. Понад два десятки місцевих школярів, молоді та дітей внутрішньо переміщених осіб протягом 14-18 серпня знайомились з мистецтвом створення ікон.
Під керівництвом художниць-реставраторів Львівського музею історії релігії Оксани Гірняк та Ліди Григель учасники створили власні ікони за мотивами празникового ряду Староскварявського іконостасу. За час роботи школи юні художники прослухали ряд лекцій про шлях творення ікони (ескізування, золочення та сріблення, заповнення тла, елементів одягу і ликів святих) та мали змогу застосувати отримані знання на практиці, працюючи з різними техніками іконопису. А також мали нагоду прослухати розповідь львівського іконописця, історика та дослідника сакрального мистецтва Романа Зілінка про генезу українського сакрального живопису та особливості Староскварявського іконостасу.
Фінальні роботи учасників експонуються на виставці у Музеї «Староскварявський іконостас XVI-XVIII ст.», яка буде доступною для відвідування до 15 вересня.
Проєкт реалізовується за підтримки Український культурний фонд.
«Староскварявський іконостас XVI-XVIII ст.» – філія Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський музей історії релігії». Музей у Старій Скваряві відкрито у 2015 році. Відкриттю передувала багаторічна реставраційна, дослідницька та пам’яткоохоронна робота: у 1990-х роках ХХ ст. почалася реставрація ікон, деякий час іконостас експонувався в приміщенні «Львівського музею історії релігії», проте інтер’єр музею не давав можливості експонувати іконостас в цілості. Здійснена у 2010-2015 роках реставрація церкви Святого Архистратига Михаїла та дослідження, котрі передували реставрації, дали можливість стверджувати, що церква є найстарішою датованою дерев’яною церквою України і походить з 1508 року, що засвідчено написом на північній стіні храму. Розміщення іконостасу в храмі, у якому він перебував початково, і відкриття музею дало можливість бачити комплексний твір в автентичному інтер’єрі, де пам’яткою є не лише іконостас, але й приміщення в якому він експонується. Найцінніша частина іконостасу – ікони Перемиської іконописної школи XVI ст., а також роботи відомого українського іконописця доби бароко Івана Рутковича.
