Матері та дружини українських заручників, які перебувають у полоні бойовиків на Донбасі, передали президенту Росії Володимиру Путіну звернення, де просять його допомогти у звільненні їхніх рідних.
На середу, 20 квітня, заплановані чергові переговори Тристоронньої контактної групи з урегулювання конфлікту на сході України у Мінську. Цих зустрічей кожного разу, як ніхто, очікують рідні українських військових, волонтерів та інших громадян, які вже більше року перебувають у заручниках у бойовиків на Донбасі. Подекуди звісток від полонених українців немає понад півтора року, однак рідні не втрачають надію.
"Ще у серпні 2014, коли був Іловайський котел, мій брат Роман Тимошенко, який служив у батальйоні "Кривбас", подзвонив і сказав, що у нього все нормально. Це був його останній дзвінок. Потім, у вересні, ми побачили його на відео в інтернеті, де він був серед полонених, яких утримував громадянин Росії, "казачий атаман" Сафоненко на прізвисько "Батя". З тих пір - жодної звістки про нього", - розповідає його сестра Юлія Тимошенко. Вона сподівається, що її брат живий, адже його прізвище кілька разів включали у список на обмін полоненими, однак черга до нього так і не дійшла. "Тільки обіцянки і обіцянки. У нас вже опускаються руки", - ледь стримує сльози дівчина.
Разом з двома сотнями матерів та дружин полонених українців, вона прийшла у вівторок, 19 квітня, до посольства РФ у Києві на акцію протесту, аби вимагати від російської влади сприяння у переговорах з обміну полонених, особливо тяжкопоранених, таких, як Володимир Жемчугов з Луганської області. Його літня мати не може говорити через сльози, дружина тримається з останніх сил. "Ще у січні цього року казали, що віддадуть на обмін важкопоранених. У мого чоловіка ампутовані дві руки, вибиті очі та уражені внутрішні органи… А обмін увесь час зривають", - говорить Олена Жемчугова. Вона прийшла до посольства, оскільки, за її словами, Росія входить у "норманську четвірку" і зі свого боку може вплинути на представників так званих "лнр" і "днр", аби полонених звільнили.
Ірина Геращенко, уповноважена президента з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях, яку нещодавно обрали першою заступницею голови Верховної Ради, вважає, що саме до Росії нині слід звертатись у питанні звільнення заручників, яких тримають у полоні бойовики на Донбасі. Про це вона заявила під час пленарного засідання парламенту після дорікання лідерки фракції ВО "Батьківщина" Юлії Тимошенко про те, що українська влада ігнорує питання звільнення українських заручників. "За дорученням президента, я мала зустріч з матерями заручників, які утримуються на окупованих територіях, оскільки питання звільнення кожного громадянина України - пріоритетне для української влади. І, насправді, якщо сесійна зала хоче апелювати до когось задля звільнення Надії Савченко та інших, то сьогодні цей адресат - Кремль і Володимир Путін", - зауважила Геращенко.
За інформацією Служби безпеки України, нині у полоні бойовиків на Донбасі перебувають 114 осіб, у тому числі представник ООН. Ще 12 українців незаконно утримуються на території Російської Федерації. "Всього 126 осіб. 12 з них знаходяться на території РФ і 114 - на території України", - повідомив голова СБУ Василь Грицак 19 квітня.
Про що домовлятимуться цього разу в Мінську, рідним заручників не особливо повідомляють. Втім, за останньою інформацією, сторони хочуть дійти згоди про "повномасштабний обмін" полоненими "25 на 50".
"Як нам розповідають, у них є кілька формул. Одна з них - повномасштабний обмін. Українська сторона, за запевненнями, готова віддати бойовикам 50 їхніх, але не за один тиждень, як того вимагають бойовики, бо одні під судами, інші ще не дійшли до суду. У цю формулу "25 на 50" мають увійти люди, які сидять там вже довго, як мій чоловік", - розповідає Вікторія Пантюшенко, дружина мобілізованого програміста з Білої Церкви Богдана Пантюшенка, якого бойовики утримують в полоні вже рік і три місяці.
За її словами, частковий обмін полоненими вже кілька разів зривався через зміну позицій представників сепаратистів. "Вони сьогодні хочуть частковий обмін одних, завтра передумують і вимагають інших, і так увесь час. Нестерпно так чекати", - говорить у розмові з DW Вікторія Пантюшенко.
Вона разом з дружинами та матерями українських заручників, які перебувають у полоні бойовиків, підписала лист до президента Росії Володимира Путіна з проханням посприяти звільненню їхніх рідних.
Документ передали і через контактну групу, яка збереться у Мінську, і через посольство РФ в Україні.
"Ми не знаємо, чи дійде воно до адресата, але, можливо, нас почують", - висловлює надію Вікторія Пантюшенко.
