Рік минув відтоді, як в Україні ухвалили закон, що забороняє показ фільмів та серіалів російського виробництва. Показ російського відеопродукту впав у 3-4 рази, відзначають у Нацраді з питань телерадіомовлення. Проте, попри фіксацію порушень вимог закону, жоден український телеканал ще не був покараний за це.
Тим часом Верховна Рада розглядає ще один законопроект, який встановлює квоту для показу європейської продукції, США та Канади на рівні 70 відсотків ефіру на тиждень. Для продукції, виготовленої спільно або на замовлення держави-агресора, залишається категорія «Інші», яка відповідає обсягу, не більшому за 6 годин на тиждень. Деякі національні канали вкрай негативно поставились до такого можливого нововведення в країні.
Протягом 2015 року Нацрада зафіксувала 96 порушень заборони показу російських фільмів. Під норму закону потрапили кінокартини, які містять пропаганду силових структур країни-агресора, а також всі фільми, вироблені Росією після 1 січня 2014 року. Деякі українські телеканали використовують маніпуляції з датою виготовлення продукції, яку важко визначити, зазначає Уляна Фещук, заступниця голови Нацради України з питань телебачення і радіомовлення. Та навіть за наявності доказів цей орган не може карати порушників.
«Національна рада вживає санкції за порушення закону про телебачення і радіомовлення. У випадку, якщо вона фіксує порушення щодо заборонених фільмів та осіб, вона звертається до Держкіно. Саме Держкіно буде застосовувати санкції до осіб, які порушили закон про кінематографію. Національна рада не має права застосовувати санкції за порушення цього закону», – пояснює Уляна Фещук.
Держкіно отримало вже 19 листів від Нацради, проте досі немає механізму дії стосовно порушників, розповів Пилип Іллєнко, голова Держагентства України з питань кіно.
«Наказ Міністерства культури, який встановлює стягнення цих штрафів, проходив дуже довгу процедуру погодження у різних зацікавлених органах влади. Нарешті він був ними погоджений, зараз він на реєстрації в Міністерстві юстиції. Сподіваюсь, що незабаром він буде опублікований і почне діяти», – зауважує Пилип Іллєнко.
Російський продукт – це «інші країни» – Сюмар
Разом з тим, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект, який створює додаткові складнощі для телеканалів, які співпрацюють із Росією. Згідно з документом, 70 відсотків тижневого ефіру мають припадати на передачі європейського виробництва, США і Канади. В тому числі, не менше за половину має бути продукції українського виробництва. До європейських передач законопроект відносить ті, які вироблені країнами, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення. Україна ратифікувала її у 2008 році.
Також зазначається – якщо до створеної продукції долучились особи з держави-агресора, окупанта, то українською вона не вважається. Як зазначила Вікторія Сюмар, автор законопроекту, обурюються ті, хто хоче показувати російські фільми з поглядів економії.
«Ми говоримо, що російський продукт – це «інші країни», не європейський продукт, чому – тому що Росія не ратифікувала Європейську конвенцію. Ратифікує – буде працювати. Все буде добре. Ніхто не вводить додаткові квоти і обмеження. Просто хтось порахував своє «мило» старе, російське, яке вже є і за яке заплачено, і розуміє, що йому ще треба вкласти гроші у виробництво української продукції і починає ці дискусії. Логіки ні законодавчої, ні здорової немає, крім одного: «Ми хочемо, щоб в нас все було дешевше і щоб російське «мило» було в ефірі, бо воно дешеве», – наголосила голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар.
Рекламний ринок зазнав значного падіння: на сьогодні він складає 130 мільйонів доларів при 500 мільйонів у 2013-му, зазначає Владислав Ряшин, засновник групи компаній Star Media. Він пропонує спочатку допомогти українським виробникам, а потім вдаватись до заборон. Одна з його пропозицій – реформування у сфері закону про рекламу – зменшити хронометраж реклами, але збільшити кількість рекламних блоків у годині, а також дозволити алкогольним брендам спонсорувати національний відеопродукт.
«Ми за ко-продакшн із ведучими російськими компаніями за умови контролю за ідеологічним вмістом. Ми проти заборон. Я розумію необхідність ідеологічних заборон, але проти заборон всього цілком», – наголосив Владислав Ряшин, голова ради директорів і засновник групи компаній Star Media.
Введення квот вигідна українським виробникам?
Віктор Приходько, кінорежисер, генеральний директор української телекомпанії PRO TV, навпаки вважає, що введення квот і заборона російської продукції вигідна українським виробникам, бо дає можливість виробляти більше і дешевше.
Підтримав законодавчу ініціативу і Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1 медіа» і зауважує, що квотування є європейською практикою. Він вважає, що Україна потребує своїх власних нових образів. Натомість, співпраця із росіянами так чи інакше нав’язує створення вигідних для держави-агресора персонажів, зауважує Олександр Ткаченко.
«Всі пам’ятають фільм «Брат», «Брат-2». Створення таких героїв, які казали «ты нам за Севастополь ответишь» спричинили нову хвилю образів, які вже потім йшли у серіалах і були направлені на те, щоб повернути «велич Росії», образи, які створювалися з ідеологічним забарвленням і це очевидно. І це продовжує бути», – вважає генеральний директор «1+1 медіа».
«Потреба у російському «милі» є великою»?
Генеральний директор телеканалу Україна Євген Лященко впевнений, що квоти – це «цензура», а тотальна заборона змушує глядача шукати інші джерела інформації.
«В Україні 4,5 мільйони глядачів нелегальних супутникових тарілок, це було 1,5-2 роки тому. Зараз вже їх більше за 5 мільйонів. Один із факторів, який до цього призвів, це заборона російського контенту, тому що в Україні, на жаль чи на щастя, люди різні, і потреба у, так званому, російському «милі» є великою. Люди йдуть на супутник і дивляться не просто контент, який вже є очищеним, який пройшов експертизу, вони дивляться не лише пропагандистські серіали, вони дивляться ті новини, які і є найбільшою зброєю», – відзначає генеральний директор телеканалу Україна.
Закон можливо обходити – медіа-юрист
Новий закон може бути проігнорований, вважає медіа-юрист Роман Головенко. Будь-який ідеальний закон не зможе нормально працювати, якщо немає кому його виконувати, зазначає він.
«На жаль, багато чого впирається в Нацраду. Якби було бажання, кілька перших прецедентів охолодили б запал порушувати цей закон. Друге – закон (про заборону російських фільмів – ред.) можливо обходити через ко-продукцію. Начебто продукція створюється спільно в Україні, але за контентом фільм може бути і пропагандистським, може бути стерильним, який не має ніякого стосунку до українських реалій, але орієнтований на російський ринок», – наголошує медіа-юрист.
Список із 83 заборонених артистів, показ фільмів з якими в Україні передбачено відповідальність, більшість телевізійників вважають некоректним. За думкою Владислава Ряшина, роль, яку грають артисти, не несе загрози національній безпеці, а за створені злочини, якщо вони є, ці особи мають відповідати згідно закону. В Нацраді повідомили, що буде створена робоча група, яка звернеться до СБУ із проханням більш зважено поставитись до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
