Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство  |  Політика

Частка тих, хто повністю відмовився від російського інформаційного продукту, сягає 79%

Такими є результати дослідження ГО “Детектор.медіа” “Індекс медіаграмотності української аудиторії”.

Під час звіту діяльності за 2023 рік, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що минулоріч частка тих, хто повністю відмовився від російського інформаційного продукту, сягає 79%. 

Важливо, що повноцінно україномовна версія сайту завантажується за замовчуванням у 81% загальнонаціональних медіа-ресурсів і 85% - регіональних медіа. Тарас Кремінь зазначив, що це є рекордним показником. 

Це дослідження виконано спільно з Центром контент-аналізу веб-сторінок українських медіа у розрізі мовних версій. Для цього організатори використали вибірку українських загальнонаціональних та регіональних онлайн-медіа, що містить 1924 портали. 

Протягом минулого року служба Уповноваженого дослідила діяльність 14-ти телерадіоорганізацій, які здійснювали загальнонаціональне ефірне радіомовлення. Тарас Кремінь відзначив, що у 2023 році вперше не було зафіксовано жодного випадку трансляції російськомовної пісні. 

Для дослідження моніторингові служби проаналізували 8334 пісні у грудні 2023 року. З них близько 67% були українською мовою, а ще близько 32% - офіційними мовами ЄС. 

У контексті фунціонування української мови в медіа Тарас Кремінь також нагадав, що 16 липня 2024 року набирає чинності стаття 25 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка регламентує використання державної мови у сфері місцевих друкованих медіа, зокрема містить вимоги щодо їх виготовлення, публікування та розповсюдження.

А також 17 липня 2024 набирають чинності окремі пункти статті 40 Закону України “Про медіа”, відповідно до яких:
“Використання недержавної мови в ефірах допускається лише у вжитих учасниками програм сталих виразах, коротких фразах чи окремих словах (до 10%)”;
“Всі виступи, інтерв’ю, коментарі, пояснення, запитання тощо недержавною мовою мають бути перекладені, дубльовані або озвучені українською”. 

Додамо, що детально ознайомитись з річним звітом Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя можна за посиланням

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ