7 травня у Львівському національному літературно-меморіального музеї Івана Франка організували філософський сніданок, під час якого міркували над тим, що керує людьми: любов чи голод.
Зокрема, директор музею Богдан Тихолоз наголосив: «Сьогодні ми ризикнули. Адже переступили межі стін попри те, що ми маємо приміщення, де можемо зібрати гостей. Але тут на подвір’ї ми хотіли без зайвого підсилення звуку, мікрофонів, світла поговорити так, як говорив Сократ та Платон зі своїми учнями».
Після чого Богдан Тихолоз зі вступним словом звернувся до гостей сніданку, процитувавши українського письменника Івана Франка: «Поступ цілої людськості – се величезна і дуже складна машина. Вона порушується силою, на яку складаються тілесні й духовні сили всіх людей на світі; ані одному чоловікові, хоч який би він був сильний та здібний, ані одній якійсь громаді годі запанувати над рухом тої машини, годі кермувати нею.
Як у цілій природі, так і в розвою людства керму держать два могутні кондуктори, то ті самі, яких пізнав вже великий німецький поет і вчений, Йоганн Гете, а то голод і любов. Голод, се значить матеріальні і духовні потреби чоловіка, а любов – се те чуття, що зроджує чоловіка з іншими людьми. Людського розуму в числі тих кондукторів нема і, певно, ще довго не буде».
Далі Богдан Тихолоз згадав оригінальні рядки Шиллера німецькою мовою: «Як світ і всю небес блакить, Дух філософів не держить, Держить усі основи, Гін голоду й любові». Цими словами директор музею означив тему зустрічі і запросив усіх до дискусії.
Далі слово взяв український перекладач, письменник та науковець Андрій Содомора: «Все йде, все минає. А чи на краще, чи на гірше, то тут вже важче відповісти. В нас гарно кажуть: «То залежить». Та є невмолиме правило, навіть закон: чим стрімкіший розвиток техніки, тим гірші справи з серцем, душею.
Погоджуюсь зі словами Блеза Паскаля, який був впевнений у тому, що головним мотивом усієї людської діяльності є «le divertissement». В перекладі це означає «розвага», або «відвернення». Людина мусить відвернути вій погляд від чорної стіні небуття. Своєю щоденною працею вона відвертає всю чорноту якнайдалі.
Цікава думку свого часу висловив Епікур, який зазначив: якщо ти не голодний, якщо ти не холодний, якщо в тебе нічого не болить і при цьому тобі ще щось потрібно, то тоді ти хворий. А Синека, згадуючи ці рядки, казав, що ми всі хворі. Варто лиш подивиться на ті всі забаганки, що нас оточують».
Далі до слова запросили філософа, який колись вперше розповів Богданові Тихолозу, хто такий Сократ і що таке маєвтика – викладач філософії у Львівському національному університеті імені Івана Франка Андрій Дахній:
«Голод – це задоволення матеріальних та духовних потреб. А любов – це те, що більшою мірою стосується іншої людини. І в цьому сенсі, якщо ми виходимо з парадигми, то ми розумію, що у першому випадку сучасна людина вгамовує голод, коли нагромаджує знання, інформацію.
Пізнання, навчання – це певною мірою насичення людини, вгамування спраглості. Бажання людини щось знати, розширювати свої знання. Людина завжди хоче міняти своє життя, коли вона нудиться. І якщо одноманітність домінує, то людина прагне подолати її. Тому новизна завжди нам приємна. Ця новизна в засвоєнні знань.
Не можна надмірно наголошувати на вагомості багатств, але разом з тим – недостатність чогось є вкрай шкідливою для людини. І я думаю, що елліни у цьому сенсі нас усім подавали належний приклад. Навіть якщо говорити в контексті літератури: відчуття стилю, яке дивовижно властиве для еллінів. Тому вважаю що втрата цієї середини, такого балансу – це безперечно небезпека».
Наступним до дискусії долучився голова Міжнародної асоціації франкознавців Михайло Гнатюк. На питання: що ж керує людиною: любов чи голод, він відповів, зробивши акцент на важливість мотивації. Зокрема, сказав таке:«Зигмунд Фрейд говорив, що сексуальний потяг найбільше мотивує людину. Не можу з цим погодитись. Вважаю, що саме комплекс меншовартості – найбільший мотиватор. Але чому?
А тому, що переважно стається так, що фізіологічні вади змушують людину боротися і перемагати свої комплекси. І так від фізіологічних до духовних аспектів. Наприклад, як кажуть дослідники історії, давньогрецькій філософ Демосфен заїкався. Та попри це йому вдалось побороти мовленнєві вади. Більш того, він зміг себе умотивувати і стати одним з найвідоміших ораторів свого часу. Мав мотивацію і відомий усьому світові Байрон, який боровся зі своєю кульгавістю. Отже, мотивація також може керувати і змінювати життя людини».
Також до розмови долучився керівник прес-служби «Кредобанку» Віктор Гальчинський. (Саме завдяки підтримці з боку цієї фінансової установи і відбувся філософський диспут). Він зазначив таке: «Коли ми прийшли, перше, що ми зробили, – це спожили наїдків та випили кави. Тобто ми вгамували голод. І зауважу, що ми це дуже правильно зробили. І до того ж, вчасно - до того моменту, поки не з’явився голод і не почав нами керувати.
Власне, коли наш мозок вільний від таких думок, а саме від думок про потребу задовольнити найелементарніші людські потреби - їжа, одяг, дах над головою, - то він зможе працювати у більш продуктивному напрямку. В іншому разі, на нас чекає небезпека. Бо фізичний голод починає керувати нашим мозком, відповідно ми змінюємо свої пріоритети на найближчу годину, день, рік, життя».
