Нові міжнародні залізничні сполучення та пункти пропуску, а ще - автобани європейського зразка. Такі підсумки XVII Міжнародного економічного форум у транспортній сфері. Про це повідомила прес-служба голови Комітету з питань транспорту Верховної Ради України Ярослава Дубневича.
Зокрема, про розвиток інфраструктури в межах XVII Міжнародного економічного форуму говорили у Львівському аеропорті. Там відбулось дискусійне пленарне засідання "Львівщина - транспортний коридор між Європою та Азією".
Основними спікерами панелі були народний депутат України, голова Комітету з питань транспорту Верховної Ради України Ярослав Дубневич, Держсекретар міністерства інфраструктури України Андрій Галущак, в.о. голови Державного агентства автодоріг України Славомір Новак, член Правління ПАТ «Укрзалізниця» Ремігіуш Пашкевич, директор Міжнародного аеропорту «Львів» Тетяна Романовська, а також експерти, фахівці, дипломати і бізнесмени.
У своєму виступі Ярослав Дубневич підкреслив, що основне стратегічне завдання - це вихід України на євроазіатські транспортні трансконтинентальні шляхи. Та для цього потрібно забезпечити вирішення кількох першочергових завдань. Продовжити будівництво автобану «Гданськ - Одеса хай-вей», який з`єднає порти Балтійського та Чорного морів і, врешті, втілити в життя ідею спорудження концесійної дороги «Краковець – Львів - Броди» (відповідний законопроект у першому читанні у ВР планують розглянути в листопаді).
Також Ярослав Дубневич наголосив, що подальший розвиток прямих залізничних маршрутів неможливий без побудови в Україні євроколії. На думку політика, це фактично прямі інвестиції в туристичну галузь по обидва боки та великий плюс у розвиток малого та середнього бізнесу.
Перша гілка такої колії повинна проходити через Рава-Руську до Львова, друга - з Перемишля до Львова, оскільки є добра перспектива розвитку вантажних перевезень з можливістю побудови вантажного залізничного хабу в Мостиському та Городоцькому районах.
Не менш важливе питання – це збільшення кількості пунктів перетину кордону з країнами ЄС, - зазначив голова транспортного Комітету ВР.
"Діючі пункти перетину кордону вже не можуть забезпечити пропускну спроможність як для руху товарів, так і людей при досягнутому рівні економічної співпраці з європейськими державами. Тому іншої альтернативи, як збільшувати їх кількість, не існує».
За словами Ярослава Дубневича, за умови дофінансування будівництва пункту пропуску "Нижанковичі - Мальховіце", з польської сторони, запрацювати він зможе вже у 2019 році. Також за наявності політичної волі в Україні та Польщі можна пришвидшити початок будівництва МППК "Боберка - Смольник", "Лопушанка - Міхновець" та "Белз - Будинін".
Що стосується будівництва нових доріг, то, як зазначив в.о. голови «Укравтодору» Славомір Новак, ситуація значно поліпшиться вже наступного року. Адже з 1 січня запрацює Державний дорожній фонд і відбудеться децентралізація в цій сфері. Більш того, у бюджеті ДДФ, окремим пунктом, виписана стаття на організацію безпеки автомобільного руху.
Щодо авіаперевезень, то, як зазначалось на диспуті, Міжнародний аеропорт «Львів» є один з флагманів прориву України на міжнародній арені у цій галузі. Вже цьогоріч аеропорт прийме мільйонного пасажира, що в майбутньому дозволить залучити до співпраці більш потужні зарубіжні авіакомпанії. Директор підприємства Тетяна Романовська представила ряд проектів, втілення яких дозволить значно збільшити кількість пасажирських авіаперевезень і розпочати вантажні операції. Відповідно розшириться і географія бюджетних авіасполучень.
Учасники дискусійної панелі запропонували низку цікавих перспективних проектів. Зокрема, відновлення євроколії до станції Хирів, створення Державного залізничного фонду, введення нових дисциплін по підготовці спеціалістів-транспортників, зміни філософії ціноутворення на транспортні перевезення, нові системи зважування великовантажного автотранспорту, тощо.
Підбиваючи підсумки, Ярослав Дубневич висловив думку, що усі транспортні галузі повинні працювати і розвиватись комплексно. Адже саме від надійної і злагодженої роботи транспортників великою мірою залежить подальший розвиток економіки держави.
