Світлої пам’яті Блаженнішому Любомиру Гузару місцева влада присвоїла звання Почесного мешканця села Княжичі, що під Києвом. У цьому селі Блаженніший Любомир проживав з часу повернення осідку Глави УГКЦ до Києва. У церемонії проголошення взяв участь владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду Єпископів УГКЦ. На святі з духовними піснеспівами виступив хор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії. Повідомив департамент інформації УГКЦ.
Під час проголошення владика Богдан (Дзюрах) відзначив, що ця подія – особлива і дуже зворушлива. «Можна сказати, що в особі світлої пам’яті Блаженнішого Любомира сьогодні небо доторкається землі, цієї княжицької землі. Тут він прожив останні 10 років свого життя, звідси він розпочав свою мандрівку до вічності. Він прославив це село своєю присутністю, адже про це село знав без перебільшення цілий світ: уся наша Церква в Україні і на поселеннях скеровувала погляд до Княжич біля Києва, сюди приїжджали президенти, прем’єр-міністри, міністри, посли іноземних держав, громадські діячі, журналісти і прості люди – двері його дому були гостинно відкриті для усіх, бо в його серці було місце для усіх. Сьогодні в серці нашого села звучить його ім’я, щоб зберегти його присутність тут назавжди», − сказав владика Богдан.
Єпископ розповів, що, довідавшись про рішення місцевої влади присвоїти звання почесного мешканця Княжичів Блаженнішому Любомирові, він подумав, як би відреагував на це сам Блаженніший, що б сказав із цієї нагоди. «Правдоподібно, він би з притаманним йому тонким гумором сказав так, як свого часу говорив на церемонії присвоєння йому звання «Почесний мешканець міста Львова»: «Для мене велика честь стати пОчесним (саме такий наголос зробив би Блаженніший) мешканцем села Княжичі. Але я б дуже хотів бути не лише почесним, а й чесним мешканцем цього села»», – зазначив владика Богдан.
«Ми не сумніваємося, що наш Блаженніший Любомир був саме чесним і благородним мешканцем Княжичів, справжньою людиною. Це можуть підтвердити, зокрема, ті односельці, котрі мали нагоду зустрічатися і близько спілкуватися з ним», − сказав промовець.
Владика наголосив, що Блаженніший Любомир залишив у селі не лише такий гарний про себе спомин, не лише назву вулиці й провулка, а й залишив своє дітище – духовний центр, семінарію і храм, який нещодавно освятили.
