Процес над Савченко показує, наскільки обмежений поки арсенал впливу на Росію з нашого боку. Раніше вони брали в заручники наших полонених солдатів, а тепер вони утримують народного депутата України. Відповідь має бути симетричною.
Про це на Фейсбук написав Юрій Бутусов.
І далі: "Дилема. Якщо говорити про обмін Надії на когось цінного для Кремля, то Україна має важливий козир - це захоплені в полон російські спецназівці капітан Єрофєєв і сержант Александров. Капітан Єрофєєв під час захоплення в полон вбив українського солдата Вадима Пугачова.
Навряд чи обмін є в цьому випадку справедливим і рівноцінним. Капітан Єрофєєв вбив під час затримання українського солдата Вадима Пугачова. І вони є важливими учасниками для судового процесу проти РФ - в разі необхідності більш жорсткої дипломатичної позиції, Єрофєєв і Александров для України живі докази путінської агресії. Процес над ними викриває Путіна, також як і процес над Савченко.
Надя нікого не вбивала. Але на війні справедливості немає. На жаль, ми вже багато вбивць і російських військовослужбовців видали, щоб врятувати наших хлопців. Видали тих, чия вина повністю доведена і визнана. Але повернули своїх ... Ось така дилема - адже багато хто з тих, кого повернули, продовжують вбивати. Ми не можемо прийняти тут ідеального і прийнятного для всіх рішення - ми завжди чимось жертвуємо. Звільняючи живих, даємо свободу небезпечним злочинцям. Ми звільнили за час війни близько 3 тисяч наших полонених - і повернули приблизно аналогічну кількість.
Однак не можна забувати, що в полоні залишається не тільки одна Надія - там ще кілька десятків інших заручників. Тому я не схильний до чогось примушувати і щось нав'язувати нашому керівництву, все-таки обмін заручниками не може бути жодною мірою публічним процесом. Як би не хотілося, але в цьому випадку публічність це шкідливо. відповідальність за життя наших є - але треба питати з влади - а що робиться для того, щоб ми теж посилили тиск на Росію?
На жаль, поки в ситуації з обміном Росія диктує нам ініціативу - вони вимінюють своїх терористів і показують їм безкарність, здатність витягнути їх усіх.
Випадок з обміном нашого майора Гречаного на майора збройних сил РФ Старкова показує, що найефективніший для переговорів з Путіним, це переговори за ізраїльським варіантом. Путін готовий міняти російських терористів на українських громадян. Правда, не можна не зважати на те, що обмін Старкова не розв'язав проблеми інших наших заручників. Україна віддала самого високопоставленого російського офіцера, який міг бути використаний для подальших переговорів і обміну "всіх на всіх".
Але ця ситуація показала, що в разі захоплення високопоставлених російських військових Росія готова до переговорів.
Також швидко в серпні 2014 Путін обміняв своїх 10 десантників на 60 полонених українських воїнів.
Життя показує, що ізраїльський варіант переговорів найоптимальніший. Це справді працює, на практиці, а не в теорії. Для того, щоб простимулювати обмін заручників, Ізраїль, як правило, проводить операції з захоплення полонених серед того терористичного угрупування або проти тієї держави, яке захопило ізраїльтян.
На Донбасі перебуває угруповання російських військ. Всі штаби бригад найманців і обидва штаби армійських корпусів "ЛДНР" укомплектовані сотнями російських офіцерів.
Тільки захоплення росіян дозволить нам прискорити переговори по наших заручниках. З огляду на наявність Сил спеціальних операцій у складі ЗСУ, СБУ, ГУР МО і НГУ, наявність двох полків спецпризначення, два центри спеціальних операцій ЗСУ, спецзагону ГУР, спецуправління СБУ і спецуправління НГУ, наявність розгалужених розвідструктур ГУР МО, СЗР, СБУ, ДПСУ, а також космічну розвідку, тобто маючи в руках махину чисельністю в 15 тисяч розвідників, контррозвідників і спецпризначенців, пора б уже направити цих людей на конкретне завдання - захоплення російських полонених.
Причому це може відбуватися не тільки на Донбасі - але й в інших точках, де є можливість організувати зникнення російських військовослужбовців - наприклад в Придністров'ї. Там на невизнаній і неконтрольованій території розміщена російська військова база. Там досі не блокована межа.
І ще - раз Росія бере в заручники наших депутатів і держслужбовців - значить російські депутати і посадові особи також можуть стати законними мішенями для наших спецслужб або деяких невідомих партизанів.
Минув рік війни - але всіх кадрових російських військових чомусь захопили мобілізовані і добровольці ЗСУ і Нацгвардії на фронті, пора б системно включатися й іншим держструктурам".
