Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

У Брюсселі відкривається саміт "Східного партнерства"

​У Брюсселі сьогодні розпочинає роботу п’ятий саміт «Східного партнерства» на рівні глав держав та урядів. Як передає власний кореспондент УНІАН, це перший саміт ініціативи ЄС, який відбудеться у Брюсселі.

У Європейському Союзі розцінюють це як символ відданості політиці «Східного партнерства». Саміт пройде під головуванням президента Європейської Ради Дональда Туска, який разом з президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером представлятиме Євросоюз.

Участь у саміті візьмуть високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні, європейський комісар з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнес Ган і європейський комісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.

Країн-учасниць «Східного партнерства» представляють президент України Петро Порошенко, президент Вірменії Серж Саргсян, президент Азербайджану Ільхам Алієв, прем’єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі та прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, який вперше був запрошений на такий захід, від участі відмовився. Замість нього Мінськ представлятиме міністр закордонних справ Володимир Макей.

У цьому зв’язку в ЄС заявили, що країни самі визначають, хто представлятиме їх на саміті.

«Що стосується запрошень, то вони були адресовані главам держав та урядів відповідних країн в залежності від Конституції. Кого направити - це вибір кожної країни. Ми зрозуміли, що у випадку з Білоруссю вона буде представлена міністром закордонних справ», - сказав високопосадовий європейський дипломат.

Напередодні саміту міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що офіційний Київ не чекає на прийняття важливих політичних рішень, але сподівається на розширення фінансово-інвестиційної допомоги. 

«Щодо «Східного партнерства» - це не якась політична рамка для нас, це кошик з інструментами, щоб нам працювати далі... Не чекайте від цього саміту проривних політичних рішень, «Східне партнерство» не про це», - зауважив глава української дипломатії.

Раніше від високопосадовців ЄС стало відомо, що в рамках саміту Євросоюз може запропонувати Україні інструмент Європейського інвестиційного плану як можливість для залучення фінансової підтримки.

Порошенко 21 листопада наголосив, що на саміті «Східного партнерства» буде визначено проміжні цілі України на європейському шляху.

Відповідно до інформації європейської сторони, під час роботи саміту глави держав та урядів країн ЄС і шести країн «Східного партнерства» обговорюватимуть майбутню співпрацю. Вони також оцінять результати, досягнуті з моменту проведення саміту в Ризі у 2015 році і розглянуть «відчутні вигоди», які отримали громадяни шести країн «Східного партнерства».

«Саміт оцінить результати нашого співробітництва з часу проведення останнього саміту, який був проведений у Ризі. Лідери також розглянуть подальші перспективи співпраці. Ми хочемо амбітного партнерства, але водночас реалістичного і надійного. Фокус повинен бути на посиленні зв’язків у рамках партнерства, слід зробити країни ЄС та країни-партнери сильнішими разом», - підкреслив високопосадовий дипломат.

Він наголосив, що пріоритетом «Східного партнерства» є підтримка та консолідація реформ у країнах-партнерах.

«Партнерство як таке є неконфронтаційними рамками, які ЄС запропонував сусіднім країнам, які хочуть тісніших відносин з Євросоюзом. Ми не примушуємо обирати між нами та іншими. Це партнерство, яке відповідає рівню амбіцій та цілей кожного індивідуального партнера», - підкреслив високопосадовець.

Очікується, що на саміті буде підписано Угоду про співпрацю між ЄС та Вірменією. Переговори щодо нової рамкової угоди з Азербайджаном ще тривають. Також на саміті будуть парафовані авіаційні угоди з Вірменією та Азербайджаном.

Загалом на саміті буде обговорено проміжні результати, досягнуті в реалізації визначених у Ризі на період до 2020 року 20 пріоритетів співпраці, яка охоплює чотири ключових напрямки: зміцнення економіки (економічний розвиток та розширення ринкових можливостей); ефективне державне управління (зміцнення інститутів та належне управління); посилення взаємодії (енергоефективність, навколишнє середовище та боротьба з наслідками зміни клімату); розвиток суспільства (підвищення мобільності та розширення контактів між людьми).

УНІАН

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ